Освітній проект:

"Допоможіть мені це зробити самому" (інтеґрація ідей М. Монтессорі в освітній процес дошкільного навчального закладу)

Інформаційні дані про групу авторів:

      Ваніна Галина Олександрівна, дошкільний навчальний заклад  7 “Калинка”, м. Токмак, кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст І категорії", педагогічне звання – "Вихователь-методист"; нагороди:

      Братуха Любов Григорівна, дошкільний навчальний заклад  7 "Калинка", м. Токмак, кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст вищої категорії"; нагороди:

      Халамівська Олена Героніївна, дошкільний навчальний заклад  7 "Калинка", м. Токмак, кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст вищої категорії", педагогічне звання – "Старший вихователь"; нагороди:

Аналіз, діагностика та оцінка поточного стану об’єкта проектування

      Багатьох із нас, педагогів дошкільних навчальних закладів, хвилює питання: як розвинути, навчити й виховати дитину, щоб вона стала життєздатною, практично вмілою, творчою, самостійною людиною.
      Відомо, що розвиток дитини безпосередньо залежить від активності, з якою вона осягає навколишній світ; малюк розвивається швидше і краще, якщо діє самостійно з найбільш раннього віку. Ми помітили, що відтворювальний метод навчання, готові підказки знижують самостійність і пізнавальну активність більшості дошкільників: зменшується кількість запитань, діти звикають споживати готові знання, повторювати за дорослими зразки дій, слухняно виконувати їхні розпорядження, вказівки, втрачають смак до пошуку власних шляхів вирішення завдань, тобто звикають до відтворювальної активності; до того ж не всім дітям легко дається засвоєння сенсорних еталонів, нового матеріалу на заняттях із логіко-математичного розвитку, навчання грамоти тощо.
      За результатами контролю організації освітньої роботи, 45% педагогів нашого дошкільного навчального закладу використовує традиційну навчально-дисциплінарну модель освіти.
      Аналізуючи освітній процес, ми прийшли до висновку, що вихователі приділяють більше уваги розвитку пізнавальної сфери й підготовці дітей до навчання в школі, разом із тим психолого-педагогічні спостереження впродовж останніх років доводять, що головне значення в освітньому процесі слід приділити формуванню життєвої, соціальної компетентності дошкільників. Спостерігаючи за дітьми, ми помітили, що лише у 52% малюків на достатньому рівні сформовано навички практичного життя (самообслуговування, догляду за навколишнім середовищем); у вихованців недостатньо розвинені координація рухів, дрібна моторика. Тому необхідно шукати оптимальні шляхи, методи і прийоми вирішення цих завдань.
      Усе це спонукало нас звернутися до методу М. Монтессорі, який базується на бажанні дитини навчатися через самостійну роботу, всебічно розвиває особистість дитини.

Аналіз наукових досліджень, теоретичне обґрунтування визначеної проблеми

      Нинішня державна політика у сфері освіти в Україні спрямована на реформування галузі, перехід до особистісно-орієнтованої моделі, яка передбачає розкриття та найбільш повний розвиток особистості кожної дитини відповідно до вимог суспільства. Це виразно відобразилось у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні, який визначив основним завданням дошкільної освіти "не стільки озброєння дитини системою галузевих знань, скільки наукою життя. Суспільству необхідні життєздатні, самостійні, практично умілі, творчі особистості…" [1, с. 4].
      На сучасному етапі значно зріс інтерес учених і практиків до проблем раннього розвитку дитини. І серед авторів, до спадщини яких усе частіше звертаються дослідники, на одному з перших місць – Марія Монтессорі.
      Технологія Марії Монтессорі є моделлю особистісно-зорієнтованого підходу до навчання й виховання дітей. Як зазначає Н.В. Маковецька, феномен педагогічної теорії М. Монтессорі "полягає у вірі в природу дитини, прагненні виключити будь-який авторитарний тиск на людину, яка формується, орієнтації на ідеал вільної, самостійної, активної особистості". Звернення дитини до педагога: "Допоможи мені це зробити самому" – девіз педагогіки М. Монтессорі [7, с. 42].
      Познайомившись із провідними ідеями технології М. Монтессорі, ми можемо простежити збіг цілей реформування сучасної освіти України й основних положень наукової системи Марії Монтессорі.
      Центром педагогічної системи Монтессорі є дитина. Ця теза є абсолютно сучасною; відповідно до реформ в освіті дитина поставлена в центр усього навчального процесу.
      Одним із принципів методу Монтессорі є принцип індивідуального навчання [3, с. 7-8]. В. Кузьменко відмічає: "Одним із першочергових і найскладніших питань сучасної практики дошкільної освіти є індивідуальний підхід до вихованців. Це потрібно самим дітям, які в умовах не формальної, а дієвої індивідуалізації стають впевненішими, сміливішими, наполегливішими, більш відповідальними та самостійними…" [2, с. 7].
      Досвідом своєї роботи М. Монтессорі довела, що в кожній дитині існує свій природний внутрішній потенціал, який може розвинутися тільки за потрібних умов: у взаємодії з навколишнім середовищем, "в якому однакову роль відіграють і люди, і речі, які оточують дитину, та за наявності свободи" [3, с. 37].
      Ця проблема також висвітлюється сучасними науковцями і практиками, які вивчають метод М. Монтессорі. Як зазначає М.Г. Сорокова, "центральний метод Монтессорі – це "вільна робота" дітей в "підготовленому середовищі" при обмеженні прямого впливу педагога" [9, с. 35]. У підготовлене середовище Монтессорі-класу, за визначенням О. Хілтунен, входять матеріали, які допомагають розвитку дитини в найрізноманітніших напрямах культури: це матеріали для засвоєння навичок повсякденного життя, спеціальні посібники для розвитку сенсомоторики, мовлення, письма й читання, математичних здібностей. Більша частина матеріалів служить "космічному вихованню", тобто становленню самосвідомості і світосприйняття [4, с. 4].
      Монтессорі вважала, що дітям притаманне вміння самонавчатися, що вони здатні засвоїти важливі поняття в процесі спонтанної діяльності. Відповідно, немає необхідності примушувати дітей учитися. О. Хілтунен відмічає: "…В момент сенситивной фазы инициируется спонтанный учебный процесс, то есть сама среда делает возможным действие созидательных потенций ребенка и приобретение им жизненного опыта" [4, с. 7].
      М. Монтессорі відкрила сензитивні періоди – періоди особливого чуттєвого сприйняття та настрою психіки в житті дитини, коли вона на перевагу всім іншим видам діяльності обирає якийсь один: від народження до 3-х років – Сенсорний досвід. Вбираючий розум; 1,5–3 роки – Мовний розвиток; 1-4 роки – М’язовий розвиток, координація. Інтерес до маленьких об’єктів; 2-4 роки – Вдосконалення рухів. Порівняння правди й реальності. Знайомство з порядком у часі і просторі; 2,5–6 років – Вдосконалення почуттів; 3-6 років – Сприйнятливість до впливу дорослих; 3,5–4,5 року – Письмо; 4–4,5 року – Тактильні відчуття; 4,5–5,5 року – Читання [3, с. 62–63].
      При збігу кожного такого періоду з відповідними атрибутами довкілля виховання та навчання будуть більш ефективними, ніж у будь-якому випадку. Якщо сензитивні періоди визначають певний час у житті та розвитку дитини при набутті нею певних знань і навичок, то поняття "спраглий розум" пояснює сам процес отримання цих знань і навичок. М. Монтессорі назвала розум дитини "вбираючим" через його здатність навчатися і здобувати інформацію з навколишнього світу без зусиль і несвідомо. Особливо на початку життя ми повинні зробити це навколишнє середовище якнайцікавішим і найпривабливішим [3, с. 44–45].
      Монтессорі надавала великого значення розвитку рухів дитини, розглядала фізичний та розумовий розвиток дитини тільки у взаємодії і довела, що успішний розвиток психічних можливостей неможливий без фізичної активності. "Через те що в нас дитина вчиться рухатись, а не сидіти нерухомо, то вона готується не до школи, а до самого життя…" [6, с. 50].
      Рух та діяльність є природними функціями дитини, засобами пізнання світу. Саме з руху починається інтелектуальна діяльність. Вправи на координацію, в яких працюють як руки, так і розум, роблять дитину активним учасником процесу власного навчання [3, с. 56].
      Серед базових якостей дитини, найважливіших для її особистісного зростання, у Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Україні виділяється самостійність [5, с. 102].
      На думку М. Монтессорі, "перші кроки педагогічного впливу повинні прагнути до розвитку в дитини самостійності" [6, с. 56]. За висловлюванням сучасного науковця О. Борисової, "основну умову розвитку самостійності М. Монтессорі бачила в наданні свободи. Дитина, обмежена жорсткими межами, не зможе відпрацювати природою закладену потребу в незалежності й самостійності" [8, с. 127]. Для Монтессорі набуття дитиною незалежності – це основна складова дорослішання, а також головна мета методу, який являє собою ланцюжок кроків, що приводять дитину до самообслуговування і функціональної незалежності [3, с. 48].
      Після принципу свободи важливе місце в системі Монтессорі відводиться вихованню відчуттів, що є основою для подальшого інтелектуального розвитку дитини. Як висловилась О. Хілтунен, "малюки пізнають світ через призму власних почуттів, прожитих в дії" [4, с. 6]. Сама М. Монтессорі говорила, що виховання відчуттів полягає в повторюванні вправ, "тут важлива, головним чином, робота дитини, важливо те, що вона вчиться сама, сама виправляє свої помилки…; необхідно, щоб дитина сама вдосконалювалась у цьому…" [6, с. 103].
      Науковці, сучасні дослідники методу М. Монтессорі, розкривають значення, методику роботи з математичним матеріалом Монтессорі (Г.М. Сорокова, О. Хілтунен, О. Борисова). Зокрема О. Борисова відмічає, що під час роботи з математичними матеріалами Монтессорі дитина засвоює математичні дії, вчиться порівнювати й аналізувати… "У процесі цієї діяльності розвивається не тільки пізнавальна компетенція, але й формується внутрішня потреба в самоосвіті, задоволенні допитливості" [8, с. 131].
      Чимало ідей М. Монтессорі стали невід’ємною частиною теорії і практики дошкільного виховання. Однак "намагання пристосувати теорію і практику Монтессорі у повному обсязі до сучасних дітей означає ігнорування тих змін, які відбулися в науці та суспільстві…" [3, с. 14].
      М.Г. Сорокова, розглядаючи сучасні концепції застосування методу М. Монтессорі стосовно форм навчання, зазначає, що в дошкільних класах практикуються дві основні форми навчання: "керовані одиниці" та вільна діяльність. При здійсненні "керованих одиниць" педагог структурує процес навчання: підводить дітей до проблеми; ставить завдання; визначає мету, матеріали і форми соціальної взаємодії; спільно з дітьми виконує діяльність; піклується про те, щоб всі діти групи займалися цією діяльністю до отримання результату; контролює результати. Участь у таких заняттях обов’язкова для всіх дітей. Ця форма навчання дуже схожа на звичні нам заняття в дитячому садку. Зовсім по-іншому виглядає вільна діяльність, яка нагадує "вільну роботу" за Монтессорі. У ході вільної діяльності в дітей є можливість експериментувати з матеріалами, робити відкриття, тренувати вміння й навички, а також вільно грати. Кожна дитина обирає діяльність, матеріал, партнера" [9, с. 69–70].
      Педагогічні підходи та методи навчання, що базуються на філософських поглядах Марії Монтессорі, надають унікальної можливості розвивати дитину з раннього віку у всіх сферах її життя: інтелектуальній, емоційній, фізичній, соціальній, моральній.
      Ми не мали на меті відтворити модель Школи Монтессорі в чистому вигляді, а вирішили адаптувати цей метод до умов нашого дошкільного навчального закладу.

Список використаної літератури

      Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К., 1998. – 47 с.
      Кузьменко В. Наріжний камінь особистісно-орієнтованої моделі // Дошкільне виховання. – 2008. –  3. – С. 7-10.
      Вісник Монтессорі. Ювілейний випуск / Упорядники: В.З. Горюнова, Т.П. Михальчук, Н.В. Прибильська. – К., 2007. – 169 с.
      Елена Хилтунен. Помоги мне стать самостоятельным. Упражнения для маленьких в повседневной жизни. – М.: Альта-Принт, 2005.
      Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Науково-методичний посібник / Наук. ред. О.Л. Кононко. – К.: Ред. журн. "Дошкільне виховання", 2003. – 243 с.
      Метод научной педагогики Марии Монтессори / Составители и редакторы: З.Н. Борисова, Р.А. Семерникова. – К., 1993.
      Маковецька Н.В. Пріоритетні напрями інноваційної діяльності дошкільних закладів Запорізької області // Пріоритетні напрями роботи дошкільної ланки освіти в Запорізькій області на 2003–2004 навчальний рік: методичний аспект. Випуск другий / За заг. ред. К.Л. Крутій. – Запоріжжя: ТОВ "ЛІПС" ЛТД, 2003. – С. 24–50.
      Борисова О. Самостоятельность как база формирования социальных компетенций дошкільника // Детский сад от А до Я. – 2008. –  1. – С. 124–132.
      Сорокова М.Г. Система Монтессори. Теория и практика. – М., 2003. – 384 с.

Ресурсне забезпечення проекту

      За результатами аудиту педагогічного колективу дошкільного навчального закладу  7 "Калинка", 73% педагогів здатні впроваджувати в освітню роботу з вихованцями інноваційні технології.
      Стан матеріально-технічної бази ДНЗ дозволяє організувати відповідне предметно-розвивальне середовище для впровадження цього проекту. Зібрані необхідні інформаційні ресурси щодо технології М. Монтессорі.
      Цей проект відповідає цілям реформування сучасної освіти, а також пріоритетному напряму роботи нашого дошкільного навчального закладу: розвиток пізнавальної активності дітей шляхом використання сучасних технологій розвивального навчання, реалізація в практиці роботи педагогів принципу особистісно-зорієнтованого навчання й виховання.

Мета проектування, прогнозування варіантів і ймовірності досягнення цілей

      Метою освітнього проекту є створення моделі застосування дидактичної системи М. Монтессорі в освітньому процесі дошкільного навчального закладу.
      На нашу думку, завданнями реалізації мети проекту є:

      Ми вважаємо, що впровадження проекту й вирішення визначених завдань сприятиме оволодінню дітьми навичками практичної повсякденної діяльності; інтенсифікації сенсорного, математичного, мовленнєвого, естетичного, соціального розвитку дітей.

Визначення часової тривалості проекту

      Передбачається реалізація проекту впродовж чотирьох років, усього періоду перебування дитини в дошкільному навчальному закладі. На підготовчому етапі впродовж 3-х місяців іде підготовка до реалізації проекту, а саме: збирання інформації, опрацювання літератури, проведення навчального семінару для педагогів.
      На безпосередньому етапі впровадження освітнього проекту проводиться оснащення групи методичними матеріалами; розробка перспективного планування та конспектів занять із використанням дидактичних матеріалів М. Монтессорі, у тому числі нових видів занять із флористики, етики, побуту, кулінарії; апробація розроблених матеріалів, проведення процедур поточного контролю.
      На прикінцевому етапі реалізації проекту дається оцінка проекту і якісних результатів його експериментальної апробації, створюється покращений освітній проект на майбутнє.

Концептуалізація проектного педагогічного задуму

      Концептуальними положеннями нашого освітнього проекту є:

Оформлення цілісної програми освітнього проекту

      Проект представлено у вигляді моделі застосування дидактичної системи М. Монтессорі в освітньому процесі дошкільного навчального закладу, яка відображає такі напрями роботи за проектом: створення середовища Монтессорі-групи, сенсорний розвиток, навички практичного життя, математичний розвиток, космічне виховання, розвиток навичок читання, письма, емоційний і моральний розвиток. Модель охоплює:

Визначення процедур поточного контролю

      Передбачається проведення поточного контролю за результативністю освітньої роботи вихователів за проектом "Інтеґрація ідей М. Монтессорі в освітню систему дошкільного закладу", а також проведення діагностичних зрізів знань, умінь і навичок дітей за вищеназваними напрямами освітньої роботи з дітьми.

Гіпотетичне експериментальне використання освітнього проекту

      Вважаємо, що впровадження освітнього проекту дасть можливість кожній дитині не тільки досягти певного рівня знань, а й вийти на значно вищий рівень сенсорного, математичного, мовленнєвого, естетичного, соціального розвитку дітей.

Апробація проекту

      Результати часткової апробації ідей цього проекту підтверджують наші очікування стосовно оптимізації розвитку дітей. Результати позитивних змін підтверджують результати діагностичних зрізів, які відображено в таблиці:

      Спостерігаючи за дітьми четвертого року життя, ми помітили їхнє позитивне ставлення до трудових завдань. У вихованців на достатньому рівні сформовані навички самообслуговування.

Самооцінка отриманого проекту і якісних результатів його апробації

      Зважаючи на позитивні результати часткової перевірки ідей технології М. Монтессорі, вважаємо, що цей проект має право на впровадження. Реалізація проекту є шляхом до оптимізації освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі, у тому числі оптимізації пізнавальної діяльності дітей, формування в дітей позитивної соціальної поведінки в суспільстві, розвитку самостійності. Робота над створенням освітнього проекту сприяла підвищенню професійного рівня педагогів, навчила нас працювати з літературними джерелами.