Вчимося жити в гармонії з собою та навколишнім світом

Освітній проект:

"Вчимося жити в гармонії з собою та навколишнім світом"

Інформаційні дані про групу авторів:

Темець Ірина Василівна, дошкільний навчальний заклад 14 "Горобинка", м. Енергодар, кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст І категорії";
Афанасенко Тетяна Григорівна, дошкільний навчальний заклад 14 "Горобинка", м. Енергодар, кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст вищої категорії", педагогічне звання – "Старший вихователь";
Гумовська Людмила Миколаївна, дошкільний навчальний заклад 14 "Горобинка", м. Енергодар, кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст вищої категорії";
Сиротенко Ольга Валентинівна, дошкільний навчальний заклад 14 "Горобинка", м. Енергодар, кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст І категорії", педагогічне звання – "Вихователь-методист";
Макаревич Світлана Григорівна, дошкільний навчальний заклад 14 "Горобинка", м. Енергодар, кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст", педагогічне звання – "Вихователь-методист";
Бабенкова Ірина Григорівна, дошкільний навчальний заклад 14 “Горобинка”, м. Енергодар, кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст ІІ категорії";
Невмивака Ірина Костянтинівна, дошкільний навчальний заклад 14 "Горобинка", м. Енергодар, кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст", педагогічне звання – "Старший вихователь";
Іванісова Ірина Анатоліївна, дошкільний навчальний заклад 14 "Горобинка", м. Енергодар, кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст", педагогічне звання – "Старший вихователь";
Савіних Тетяна Валентинівна, дошкільний навчальний заклад 14 "Горобинка", м. Енергодар, кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст";
Битрик Галина Миколаївна, дошкільний навчальний заклад 14 "Горобинка", м. Енергодар, кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст ІІ категорії".

Аналіз, діагностика та оцінка поточного стану об’єкта проектування,виявлення в ньому недоліків, протиріч

      У ДНЗ 14 "Горобинка" м. Енергодар виникла необхідність збалансувати тенденції на інтелектуалізацію освітньої роботи в дошкільному навчальному закладі з її реальною гуманізацією. На нашу думку, назріла необхідність введення в навчально-виховний процес таких програм, які б спрямовували увагу педагогів на процеси внутрішнього життя дітей, становлення їхньої самосвідомості, формування чутливості як властивості особистості.
      З метою теоретичного вивчення проблеми соціально-емоційного розвитку особистості дошкільника, пошуку та апробації нових психолого-педагогічних технологій для здійснення успішної соціалізації особистості дитини в умовах дошкільного навчального закладу та розвитку соціальної компетенції дитини була створена проектна група, яка провела діагностику рівня сформованості соціальних якостей дітей усіх вікових груп.
      Аналіз результатів, отриманих у ДНЗ 14, указав на те, що діти добре знають своє ім’я, впізнають себе на фотографіях; проявляють інтерес, поважне ставлення до дорослих, доброзичливість у спеціально створеній ситуації, проте не завжди вміють використовувати свої знання в повсякденному житті; знають загальноприйняті правила поведінки в групі, але не завжди самостійно дотримуються їх; за зовнішніми ознаками розпізнають різні емоційні стани тих, хто оточує, проте не вміють адекватно реагувати на їхній прояв.
      Лише 29% вихованців знають домашню адресу, активно проявляють самостійність та вміють домовитися з однолітками в грі, тільки 26% вихованців обережно поводять себе по відношенню до однолітків, уміють стримувати себе, контролювати свою поведінку. 58% – уміють зайняти інших дітей, 47% дітей перебувають у дружелюбному стані. 65% – не помічають зміни настрою в дітей та дорослих, не проявляють уваги, співчуття. 50% малюків говорять про себе в першій особі "Я".
      Аналіз стану освітнього середовища дошкільного навчального закладу вказав на необхідність створення нових сенсорних стимулів у групових кімнатах та кабінетах ДНЗ, бо без відповідного середовища немає конструктивної діяльності дитини.
      Аналізуючи отримані дані, можна окреслити проблеми дошкільного навчального закладу: відсутність єдиного інформативного простору; відсутність системи роботи із соціально-емоційного розвитку особистості дитини, починаючи з раннього віку і до початкової школи; недостатньо відпрацьовано моделювання власної практики, бо педагоги недостатньо володіють технологією психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого з дітьми.

Аналіз наукових досліджень, теоретичне обґрунтування проблеми

      Завдання соціально-емоційного розвитку дитини окреслені в законодавчих документах та є предметом наукових досліджень.
      Законом України "Про дошкільну освіту" ст. 7 окреслені завдання соціального розвитку дитини: "…виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля; формування особистості дитини, розвиток її інтелектуальних та творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду…" [4, c. 9].
      У Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні одним із головних завдань дошкільної освіти на сучасному етапі визначено "…навчати жити у злагоді з довкіллям та із самим собою, адекватно реагувати на події, оптимістично ставитися до життя, довіряти людському оточенню, відчувати себе захищеним ним, орієнтуватися в ньому" [5, с. 16].
      Невід’ємною умовою всебічного розвитку дитини є набуття нею соціально-емоційного досвіду в перші шість років життя. О. Кононко підкреслює, що "…дошкільний вік – період формування у малюка потреби, а з часом і здатності встановлювати і підтримувати контакти з оточуючими людьми, дорожити ними" [6, с. 7]. Науковець указує на те, що "соціальний розвиток – це перетворення біологічного індивіда на соціальну істоту шляхом його залучення до спільної з іншими діяльності" [6, с. 10].
      А. Богуш вважає, що "дошкільний вік є початковим етапом формування суб’єкта діяльності, спілкування й пізнання. Значення періоду від народження до вступу до школи полягає в набутті вихідних знань і умінь, психічних якостей і властивостей, необхідних людині для життя в суспільстві. У цей період… відбувається інтенсивне становлення моральних уявлень та форм суспільної поведінки, формування ієрархії мотивів та потреб, загальна й диференційована самооцінка, елементи вольової регуляції поведінки" [1].
      Дитинство на всіх етапах характеризується постійною орієнтацією на дорослий світ, потребою прилучення до соціуму, взаємодії з ним. Соціальний розвиток, що утворює контекст онтогенезу, об’єктивно спрямовує його й визначає загальний зміст, який Д. Фельдштейн розглядає як взаємозв’язок соціалізації та індивідуалізації, що відбувається в процесі діяльності [1, с. 196]. Такої ж думки дотримується і О. Кононко, яка визначає соціалізацію на ранніх етапах онтогенезу як "...набуття дошкільником соціального досвіду, що здійснюється через діяльність, спрямовану на орієнтування в ситуації пристосування до навколишнього, перетворення живої і неживої природи, власного "Я" [6, с. 8]. Вона розкриває закономірності соціально-емоційного становлення дошкільника в сім`ї та дошкільному навчальному закладі, показує взаємозв’язок соціального та емоційного розвитку на ранніх етапах онтогенезу [6, с. 22–35].
      Уміння дошкільняти розпізнавати стани своєї та чужої психіки є показником соціально-емоційної компетентності дитини. А стан психологічного (емоційного) комфорту є необхідною умовою ефективного особистісного розвитку дошкільняти. Адже неспокій, знервованість, внутрішня напруженість, страх заважають маленькій дитині адекватно сприймати виховні та навчальні впливи. Пізнання самого себе поряд із пізнанням навколишнього світу – необхідна умова соціально-емоційного розвитку дошкільника.
      Актуальність проблеми раннього розвитку дитини спрямовує педагогів на пошук ефективних засобів освітньо-виховної роботи з малюками. Технології проблемного й розвивального навчання є основами розвитку особистісно-орієнтованих освітніх технологій. У числі перших технологій стосовно суб’єктного досвіду дітей треба розглядати технологію евристичного (проблемного) навчання. Проблемне навчання ґрунтується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога і педагога Дж. Дьюі [2, с. 8].
      Засновником власне методу проектів є інший американець – філософ і педагог Вільям Кілпатрик. Саме він розробив оригінальну систему організації навчального процесу в школі, теоретичні засади та практичні поради щодо проектування [2, с. 8].
      Сучасна педагогічна наука розглядає проектування в освітній галузі як створення на діагностико-прогностичній основі цілісної системи, що забезпечує гарантоване досягнення спланованого результату. Теоретичне обґрунтування проектної технології пропонують відомі науковці В. Звєрєва, А. Моісеєв, М. Поташник, В. Лазарєв [2, с. 8]. Вони вважали, що сутність проектної технології полягає в раціональному поєднанні теоретичних знань учасників проекту з практичним застосуванням їх для вирішення конкретних завдань. Практичною цінністю проектування є його зорієнтованість на конкретний кінцевий результат [2, с. 8].
      На думку Т.О. Піроженко, метою "проектної" педагогіки є створення умов повноцінного життя та життєдіяльності дитини. Способом реалізації перспектив розвитку дитини є створення моделі психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого з дітьми, "це варіант реалізації особистісно-орієнтовної моделі освіти, в якій цілі, завдання та засоби реалізації відображають завдання розвитку особистості людини" [8, с. 7].
      Психологічна наука доказово підтверджує ефективність та доцільність соціалізації дитини на ранніх етапах онтогенезу і застосування проектної педагогіки, що наближає педагога до усвідомлення головного свого призначення – формування "образу "Я" дитини. Щодо цього ми схиляємося до поглядів вітчизняних науковців Олени Леонтіївни Кононко та Тамари Олександрівни Піроженко.

Список використаної літератури

      Богуш А.М. Діти і соціум: особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / А.М. Богуш та ін. – Луганськ: Альма-матер, 2006. – С. 3-67.
      Бех Л.В. Обучение слушателей курсов повышения квалификации организации проектной деятельности // Методист. – 2007. – 4.
      Данилина Т.А. В мире детских эмоций: Пособие для практических работников ДОУ / Т.А. Данилина, В.Я. Зедгенидзе, Н.М. Степина. – 2-е изд. – М.: Айрис-пресс, 2006.
      Збірник законодавчих і нормативних актів про дошкільну освіту / Упоряд. К.Л. Крутій, Н.В. Погрібняк. – 4-те вид., доп. – Запоріжжя: ТОВ "ЛІПС" ЛТД, 2005. – 335 с.
      Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні. – К.: Ред. журналу "Дошкільне виховання", 2003. – С. 244.
      Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. – К.: Освіта, 1998. – С. 254.
      Кряжева Н.Л. Развитие эмоционального мира детей: Популярное пособие для родителей и педагогов. – Ярославль: Академия развития, 1996.
      Піроженко Т.О. Життєдіяльність дитини як цікава та змістовна подія // Дошкільне виховання. – 2006. – 9.
      Дитина в дошкільні роки. Програма розвитку, навчання та виховання дітей. – Запоріжжя: ТОВ "ЛІПС" ЛТД, 2000. – 268 с.: іл.

Ресурсне забезпечення проекту

      Згідно зі Статутом дошкільного навчального закладу (ясел-садка) "Горобинка" 14, пункт 4.6 – дошкільний навчальний заклад організовує освітній процес за такими пріоритетними напрямами: соціально-емоційний розвиток дитини та зміцнення фізичного здоров’я дітей, у своєму складі має 11 вікових груп.
      Аудит відповідності, а саме: аналіз рівня кваліфікації, освіти, стажу, віку педагогів, – довів, що за параметрами, які було запропоновано, колектив знаходиться на достатньому рівні.
      Так параметр "рівень кваліфікації", за статистичними підрахунками, дорівнює нормі; рівень освіти, за статистичними підрахунками, дорівнює оптимуму, рівень стажу педагогічної діяльності та рівень вікових меж, за статистичними підрахунками, дорівнюють нормі. Отже, результати соціально-дидактичного аудиту засвідчують, що педагогічний колектив ДНЗ 14 може здійснювати інноваційну діяльність як на рівні впровадження, так і на рівні розробки власних експериментальних технологій. Тому, згідно з наказом управління освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації від 25.01.2006 р. за 33 "Про проведення дослідницької та експериментальної роботи на базі дошкільних навчальних закладів 5, 13, 14 м. Енергодар", дошкільний навчальний заклад із січня 2006 по грудень 2008 року був педагогічним експериментальним майданчиком Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти з проблеми "Соціально-емоційний розвиток особистості дитини в умовах сучасного дошкільного навчального закладу".

Усвідомлення мети проектування, прогнозування варіантів і ймовірності досягнення цілей

Оптимізація освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі на основі особистісно-зорієнтованого підходу, створення умов для повноцінного соціально-емоційного розвитку дошкільника, його соціальної компетентності відповідно до завдань Базового компонента дошкільної освіти вимагає від педагогів переосмислити функцію, мету та професійне завдання в організації життєдіяльності дитини.
Метою нашого освітнього проекту є введення в роботу комплексу програм, а саме:

програми спецкурсу з розвитку соціальної компетентності та ознайомлення з довкіллям дітей віком від 3-х до 6-ти років (за технологією психолого-педагогічного проектування);
програми спецкурсу з розвитку соціально-емоційної сфери дітей від 2-х до 6-ти років.

Це дозволить:

зробити життя дитини змістовним; сформувати осмислену, цілеспрямовану продуктивну взаємодію її зі світом людей, природи, техніки; виховати культуру життєдіяльності, що проявлятиметься в спілкуванні, пізнавальній, природозбережувальній, образотворчій та інших видах діяльності;
поширити сферу освітніх послуг, що відповідає спектру батьківських запитів; залучити батьків до нових форм взаємодії; формувати єдине педагогічне й батьківське співтовариство періоду дитинства;
оптимізувати педагогічну діяльність у ДНЗ шляхом використання в практиці діяльності нових психолого-педагогічних технологій;
проводити корекцію соціальних і особистісних можливостей дитини.

Визначення часової тривалості проекту

Освітній проект "Вчимося жити в гармонії з собою та навколишнім світом" розраховано на чотири роки, що відповідає терміну повного перебування дитини в дошкільному навчальному закладі.

Концептуалізація проектного педагогічного задуму

Концептуальними положеннями освітнього проекту є:

робота педагогів зорієнтована на емоційне благополуччя дитини;
визнання педагогом кожної дитини як обдарованої і не обмеженої у своєму всебічному розвитку відповідно до вікових особливостей;
забезпечення комплексного підходу до навчання й виховання як одного із засобів усебічного розвитку дошкільників;
розкриття творчого потенціалу кожної дитини, її творчого "Я";
забезпечення педагогічних умов, які б не обмежували спілкування дорослого з дитиною, заохочення всіх проявів самовираження дошкільника у специфічно дитячих видах діяльності;
реалізація освітнього проекту можлива за умови роботи за програмою "Дитина в дошкільні роки".

Оформлення цілісної програми освітнього проекту

      До освітнього проекту входять дві програми.
      Програма спецкурсу з розвитку соціальної компетентності та ознайомлення з довкіллям дітей віком від 3-х до 6-ти років (за технологією психолого-педагогічного проектування) є засобом реалізації структурно-змістовної моделі, націлена на формування в дітей системних знань, виховання самостійності, відповідального ставлення до власного життя, довкілля. Ключовою ідеєю програми є використання технології психолого-педагогічних проектів взаємодії дорослих і дітей. Програма має всі основні складові сучасної педагогічної технології (концептуальну основу, змістовну частину, процесуальну частину). У програмі чітко визначено етапи роботи з дітьми: мотиваційний, інформаційний, репродуктивний, творчий та рефлексивний; методичні засоби, які відповідають психологічним особливостям у роботі з дошкільниками, а також показники компетенції дітей всіх вікових груп із розвитку соціально-емоційної сфери. Представлено тематичний план роботи та опис окремих проектів.
      Програма спецкурсу з розвитку соціально-емоційної сфери у дітей від 2-х до 6-ти років складається з таких блоків:

навчальний блок. Завданнями цього блоку є формування в дітей позитивної самооцінки, почуття власної гідності; навчання дітей розуміння емоційного стану як особистого, так і людей, що оточують;
блок "Робота з педагогічним колективом". Навчання педагогів розуміння дитячих емоцій, їхнього походження; техніки саморегуляції емоційного стану;
блок "Робота з батьками". Організація та забезпечення психолого-педагогічного всеобучу батьків;
діагностичний блок. У програмі чітко визначено напрями роботи з дітьми: інструментальний, мотиваційний та розвивальний. Визначені методичні засоби, які відповідають психологічним особливостям роботи з дошкільниками та дітьми раннього віку, а також показники компетенції дітей всіх вікових груп у розвитку соціально-емоційної сфери. Також представлено тематичний план роботи та конспекти занять для різних вікових груп.

Планування

В умовах навчального процесу дошкільного навчального закладу програма спецкурсу з розвитку соціально-емоційної сфери дітей від 2-х до 6-ти років вводиться як додаткова, як засіб виконання розділу "Соціалізація" програми "Дитина в дошкільні роки". Вона розрахована для роботи з дітьми від 2-х до 6-ти років. Заняття за програмою проводяться 1 раз на тиждень у кожній віковій групі.
Програма спецкурсу з розвитку соціальної компетентності та ознайомлення з довкіллям дітей віком від 3-х до 6-ти років (за технологією психолого-педагогічного проектування) вводиться в тематичний цикл роботи дошкільного навчального закладу як засіб виконання розділів "Соціалізація", "Ознайомлення з предметним довкіллям" програми "Дитина в дошкільні роки". Вона розрахована для роботи з дітьми від 3-х до 6-ти років.

Визначення процедур контролю

З метою виявлення результативності роботи за програмами передбачено проведення моніторинґу розвитку соціально-емоційних якостей у дітей (1-й зріз на початок навчального року і 2-й – на кінець навчального року) та діагностики соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі. Процедуру проведення моніторинґу подано в діагностичному блоці програми спецкурсу з розвитку соціально-емоційної сфери в дітей від 2-х до 6-ти років.

Гіпотетичне експериментальне використання освітнього проекту

Саме освітній проект "Вчимося жити в гармонії з собою та навколишнім світом" забезпечить покращення стану освітнього процесу з проблеми соціально-емоційного розвитку дитини в умовах сучасного дошкільного навчального закладу.
За умови впровадження науково обґрунтованої технології психолого-педагогічного проектування значно підвищується професійний рівень педагогів.

Апробація проекту

Розроблений нами освітній проект проходив апробацію в дошкільному навчальному закладі 14 "Горобинка" міста Енергодар із жовтня 2008 року.
Аналіз контрольних зрізів засвідчив:

на 22% у вихованців підвищився рівень знань про сім’ю, про соціальні ролі кожного члена родини; про дитячий садок, призначення його приміщень; про місто, споруди соціального призначення та основні промислові споруди; про історію та сьогодення України;
діти навчилися визначати місцезнаходження дому, дошкільного навчального закладу та споруд соціального призначення на макеті, карті міста;
мотивація проектної діяльності усунула в дошкільників такі проблеми особистісно-емоційного спілкування, як низька самооцінка, комплекс неповноцінності, сприяла розкриттю творчих здібностей кожної дитини;
у дітей формуються соціальні навички, які спрощують процес адаптації до нових умов життя та гармонізують їхню соціалізацію, підвищують інтелектуальний розвиток;
у дітей формується почуття самоповаги, співробітництво, впевненість у своїх силах;
на 19,8% збільшилася кількість дітей, у яких сформувалася адекватна самооцінка;
на 22,2% збільшилася кількість дітей, які можуть поставити себе на місце іншої дитини, краще зрозуміти партнера по спілкуванню, виділити окремі риси його характеру та їхні прояви у вчинках та діях;
діти опановують соціальні норми та ролі, що сприяє формуванню психологічних механізмів соціальної поведінки.

Самооцінка отриманого проекту

За час роботи над освітнім проектом педагоги підвищили свій професійний рівень:

шість педагогів підвищили кваліфікаційну категорію;
двом педагогам присвоєно звання "Вихователь-методист", а двом – "Старший вихователь";
напрацювання були представлені на 12 Міжнародній виставці навчальних закладів "Сучасна освіта в Україні" та відмічені дипломами.

      Результати діагностичного обстеження вказують на необхідність подальшої реалізації освітнього проекту в дошкільному навчальному закладі.
      Освітній проект сприятиме наближенню глобальних навчально-виховних цілей педагогів до батьків і дітей як найперших суб’єктів, учасників освітнього процесу, дасть можливість кожній дитині насититись діяльністю, набути практичного досвіду.
      В умовах освітнього процесу дошкільного навчального закладу програма спецкурсу з розвитку соціально-емоційної сфери в дітей вводиться як додаткова, як засіб виконання розділу "Соціалізація" програми "Дитина в дошкільні роки" і дасть можливість розпочинати роботу з означеної теми з раннього дитинства.
      Програма спецкурсу з розвитку соціальної компетентності та ознайомлення з довкіллям дітей віком від 3-х до 6-ти років (за технологією психолого-педагогічного проектування) може використовуватися як засіб виконання розділів "Соціалізація" та "Ознайомлення з предметним довкіллям" і є способом реалізації зазначених перспектив розвитку дитини шляхом створення моделі психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого з дітьми.
      Реалізувавши мету, ми можемо сподіватися на такі перспективи розвитку:
      Позитив для дитини:

Розвиток навичок соціалізованої поведінки.
Пробудження потенційних сил та можливостей.
Розвиток комунікативних, організаційних, пізнавальних, образотворчих здібностей, передумов навчальної діяльності.

Позитив для педагога:

Формування конструктивних форм та стилю взаємодії.
Пізнання дітей (їхніх нахилів, бажань, здібностей, індивідуальних особливостей).
Створення умов для навчання як провідного виду діяльності.
Створення разом із батьками розвивального середовища як умови розвитку й саморозвитку дитини.

Сутність технології полягає в об’єднанні:

бажання і прагнення дітей;
завдань педагога, що випливають із програми;
варіативності форм, методів та засобів розвивальних дій вихователя і дітей;
закономірностей природного розвитку спільної діяльності дітей і дорослого (від бажання – до творчого рівня реалізації задуму).

Працюючи над спільним проектом, дітям надається можливість користуватися правом вибору:

самостійно шукати способи досягнення мети, добирати партнерів, визначати час і місце реалізації задуму;
випробовувати свої здатності, зіставляючи їх із бажаннями;
практично застосовувати набуті знання та навички у взаємодії з дорослими та однолітками;
реалізовувати своє природне прагнення діяти творчо, активно виявляти власне ставлення до людей і середовища;
дітям із проявами обдарованості реалізовувати себе в умовах співпраці з однолітками, які здатні зрозуміти та оцінити їх.

Таким чином, розробляючи проект (ідею), вихованці оволодівають практичними навичками вибору з-поміж отриманих знань тієї інформації, яка знадобиться для його реалізації. Вони вчаться користуватися набутими знаннями як результатом попередніх досягнень і невдач, щоб віднайти доцільний спосіб вирішення нових завдань для організації своєї діяльності. Це сприяє формуванню в них такої важливої базової характеристики як компетентність.