Освітній проект:

"Збережемо рідну Землю!" (використання методу екологічних проектів у вихованні екологічної культури дітей старшого дошкільного віку)

Інформаційні дані про автора:

Білецька Олена Павлівна,дошкільний навчальний заклад комбінованого типу  280 "Родзинка" відділу освіти Шевченківської райадміністрації; кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст вищої категорії", педагогічне звання – "Вихователь-методист"; державні, відомчі нагороди:

Аналіз, діагностика та оцінка поточного стану об’єкта проектування, виявлення в ньому недоліків, протиріч

      Поглиблена робота з екологічної освіти для колективу ДНЗ  280 є пріоритетним напрямом роботи. Екологічна освіта дошкільнят – це самоцінний щабель системи неперервної екологічної освіти. Вона сприяє не тільки формуванню основ екологічного світосприймання, але й цілісному розвитку дитини.
      Під час поглибленої роботи із цієї проблеми було визначено основні напрями роботи та організаційно-методичні рекомендації для реалізації завдань з екологічної освіти в ДНЗ (планування, комплексні заходи екологічного змісту, організація пошуково-дослідницької роботи в ДНЗ на основі системного підходу до аналізу природного довкілля, робота з батьківською громадськістю), забезпечено інтеґрацію екологічного виховання в освітній роботі з дітьми.
      Проте аналіз стану організації екологічної освіти в ДНЗ визначив мету щодо вдосконалення професійної компетентності педагогів з організації освітньої роботи з дітьми, а саме – розуміння ними значущості системності в екологічній освіті дошкільнят.
      За результатами діагностики екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку можна стверджувати, що діти не завжди можуть:

      Контроль діяльності педагогів зазначає, що вони:

      Анкетування батьківського колективу вихованців нашого дошкільного навчального закладу показало, що потребують вдосконалення активні форми співпраці із сім’єю заради забезпечення системності екологічної освіти дошкільнят у взаємодії двох освітніх сфер – "сім’я – дошкільний навчальний заклад".
      Постало завдання комплексно і системно розглянути показники екологічної вихованості дітей, визначити їхні рівні за двома основними компонентами: інтелектуальним (екологічні знання) та чуттєвим (ставлення до світу природи).
      Ми передбачаємо, що оновлення й ефективність освітнього процесу з виховання екологічної культури дошкільнят забезпечить технологія психолого-педагогічного проектування взаємодії педагога з дітьми, а саме – метод проектів.

Аналіз наукових досліджень, теоретичне обґрунтування визначеної проблеми

      Сучасний підхід до екологічної освіти вимагає запровадження новітніх технологій. Державна національна Програма "Освіта" (Україна ХХІ ст.) одним з основних шляхів реформування освіти визначає "забезпечення розвитку освіти на основі прогресивних концепцій, введення в начально-виховний процес сучасних педагогічних технологій і науково-методичних досягнень" [1, с. 8].
      Зміст Базового компонента дошкільної освіти в Україні вказує на те, що система дошкільної освіти має забезпечувати: "…розвиток у дошкільника цілісної наукової картини світу, реалізацію системного підходу до його виховання і навчання, рівномірну представленість у змісті педагогічної роботи різних сфер життя, видів діяльності, форм активності дитини, ...інноваційний характер освітньої діяльності, використання сучасних виховних та навчальних технологій, належні умови для педагогічної творчості…" [2, с. 14–16].
      Найбільш вдалою освітньою технологією в екологічній освіті дошкільнят є метод проектів. Метод проектів – це спосіб організації педагогічного процесу, побудованого на взаємодії педагога і вихованця між собою та навколишнім середовищем у реалізації проекту – поетапної практичної діяльності щодо досягнення визначеної мети.
      Першим слово "проект" у педагогіці вжив американський філософ і педагог В. Кілпатрик у 1918 р. Він увійшов до історії педагогіки як родоначальник методу проектів. Аналізуючи досвід використання цього методу та найбільш широке визначення його поняття, Є. Кагаров у 1926 р. писав: "Проект є всяка дія, яка здійснюється від усього серця і з певною метою" [6, с. 68].
      Теоретичне обґрунтування проектної технології пропонують відомі науковці і практики: Г. Ягодін, І. Звєрєв, А. Моісеєв, М. Поташник, В. Лазарєв, Н. Рижова та інші. І. Звєрєв показав основні розбіжності між традиційними й новими підходами до розвитку особистості – екоцентричними, коли приоритетними є природні фактори, а не економічні [4, с. 41].
      Учений Г. Ягодін відзначає, що в період дошкільного віку відбувається інтенсивний соціальний розвиток дитини, який здійснюється під час її взаємодії з навколишнім, дорослими, однолітками, тому дуже важливо врахувати екологічний аспект цього процесу, сформувати в дитини основи екологічно-безпечної, грамотної поведінки в побуті і в природі, уміння прогнозувати наслідки своїх дій [4, с. 22].
      Сучасна педагогічна наука розглядає проектування в освітній галузі як створення на діагностико-прогностичній основі цілісної системи, що забезпечує гарантоване досягнення спланованого результату. Отже, за наукового підходу проект у взаємозумовлених та структурованих зв’язках є можливим ідеальним та реальним результатом функціонування конкретної педагогічної системи, а процес проектування переходить у процес створення проекту [8, с. 14].
      Практичні питання психолого-педагогічного проектування взаємодії педагога з дітьми дошкільного віку розглядались Т. Піроженко, З. Плохій, Н. Лисенко, С. Ніколаєвою, Н. Рижовою, Л. Греховою, Н. Вересовою та іншими. Усі вони вказували, що ефективність виховного процесу забезпечується реалізацією пізнавального, ціннісного, нормативного й діяльнісного принципів, у ході яких "…відбувається інформатизація (засвоєння знань, умінь та навичок) і вдосконалення психічних, духовних, соціальних і фізичних функцій та можливостей (розвиток)" [3, с. 7]. Сучасний стан дошкільної освіти, на думку Н. Лисенко, потребує "…зорієнтованості на стиль продуктивно-творчої взаємодії з дітьми, їх активної самостійної діяльності" [7, с. 4]. С. Ніколаєва зазначає, що загальна спрямованість технології як системи еколого-педагогічної роботи з дітьми полягає в "…організації регулярної й різноманітної діяльності дітей у зеленій зоні ДНЗ: пізнавальної (проведення циклів спостережень), практичної (здійснення й підтримка необхідних умов для живих істот, праця в природі), природоохоронної (зимня підгодівля птахів, акції на захист природних об’єктів), діяльності спілкування (емоційно-доброзичлива взаємодія з живими істотами), відображувальної (образотворча діяльність, гра, конструювання)" [5, с. 135].
      Вирішення проблем екологічної освіти дітей дошкільного віку в процесі аналізу й детальної розробки методу проектів висвітлювались Н. Рижовою, молодших школярів – І. Цвєтковою.
      Н. Рижова вказує на важливість "…реалізації особистісно-орієнтованого підходу з урахуванням ґендерних та індивідуальних особливостей дітей" [4, с. 228].
      І. Цвєткова стверджує: "Специфіка методу проектів полягає в тому, що педагогічний процес накладається на процес взаємодії дитини з навколишнім світом, пізнання дитиною навколишнього середовища (природного та соціального), педагогічний вплив здійснюється в спільній із дитиною діяльності, спирається на її особистий досвід" [6, с. 72]. "Проект – мета, прийнята, усвідомлена дітьми, актуальна для них. Це конкретна практична, творча діяльність, поетапний рух до мети. Проект – метод педагогічно організованого засвоєння дитиною навколишнього середовища. Проект – ланка в системі виховання" [6, с. 74].
      Отже, метод проектів у сучасних умовах є ефективним у використанні дошкільної освіти, тому ми схиляємось до думки зазначених науковців, що саме метод екологічних проектів забезпечить системність та результативність реалізації завдань виховання екологічної культури в дошкільнят.

Список використаної літератури

      Державна Національна Програма “Освіта” (Україна ХХІ ст.). – К.: Райдуга, 1994.
      Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні. – К.: Редакція журналу "Дошкільне виховання", 2003.
      Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників. – К.: Редакція журналу "Дошкільне виховання", 2002.
      Рыжова Н.А. Экологическое образование в детском саду. – М.: Карапуз, 2001.
      Николаева С.Н. Методика экологического воспитания дошкольников. – М.: АСАDЕМА, 2001.
      Цветкова И.В. Экология для начальной школы, игры и проекты. – Ярославль: Академия развития, 1997.
      Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. – Івано-Франківськ: Сіверсія, 1999.
      Каратаєва М. Проектування – перспективна технологія // Дошкільне виховання. – 2006. –  10. – С. 14.

Ресурсне забезпечення проекту

      За результатами діагностики педагогів щодо їхнього професійного рівня та творчого потенціалу визначено, що більшість педагогів є кваліфікованими спеціалістами, а саме: вища категорія – 6,6%, І категорія – 6,6%, ІІ категорія – 12,9%, педагогічне звання "Вихователь-методист" – 13,3%. Вищу освіту мають – 40%, навчаються у вищих закладах – 19,3%.
      Упродовж останніх років велась поглиблена робота з екологічної освіти дошкільнят. Участь у міських заходах з екологічної освіти підростаючого покоління забезпечила розуміння окремими педагогами важливості екологічної освіти, що обумовлює можливість запровадження інноваційних технологій в освітньому процесі ДНЗ.
      Матеріально-технічна база ДНЗ відповідає вимогам щодо запровадження в активну практику кожного вихователя екологічних проектів: створено розвивальне екологічне середовище як у кожній віковій групі, так і в ДНЗ у цілому (кімната "Здравушка", зона колекцій, зона екологічної бібліотеки, екологічні стежки). Таким чином, аналіз ресурсного забезпечення дає нам потенційні та правові можливості реалізувати освітній проект у практиці роботи.

Усвідомлення мети проектування, прогнозування варіантів і ймовірності досягнення цілей

      Метою освітнього проекту "Збережемо рідну Землю!" є розроблення перспективного плану екологічних міні-проектів для роботи з дітьми старшого дошкільного віку.
      Ми вважаємо, що досягнення мети забезпечить виконання таких завдань:

Визначення часової тривалості проекту

      Освітній проект передбачено запроваджувати з дітьми старшого дошкільного віку впродовж року: з вересня по вересень.

Концептуалізація проектного педагогічного задуму

      Концептуальні положення освітнього проекту "Збережемо рідну Землю!":

Оформлення цілісної програми освітнього проекту

      Освітній проект має ігровий сюжет і є складовою частиною системи екологічної освіти в ДНЗ, доповнюючи освітній процес.
      Сюжет твору А. Екзюпері визначає головну роль для кожного з учасників проекту – роль Маленького принца (принцеси) Землі, господаря своєї планети, який робить справи, що покращують навколишній світ, приносять радість людям, тваринам, рослинам, самим собі.
      Цілісною програмою освітнього проекту є перспективне планування, що охоплює міні-проекти, які згруповано за блоками на кожну пору року: "Тварини в історії моєї сім’ї", "Візит до дерева" (Весняний, літній, осінній, зимовий), "Збережемо ялинки!", "Знайомі незнайомці", "Краплинка", "Птахи – наші друзі" ("Допоможи птахам", "Зустріч птахів"), "Щоб книжки жили довше", "Світ комах", "Грибна абетка", "Квіти, мої квіти" ("Первоцвіт"), "Моя планета – Земля" ("Допоможи землі!" (проблеми відходів)).

Планування

      Планування освітнього проекту "Збережемо рідну Землю!" реалізується паралельно з планом освітньої роботи в дошкільному навчальному закладі та передбачає раціональне співвідношення усіх заходів, форм і методів роботи впродовж року, кварталу, місяця, тижня з урахуванням сезонних змін у природі, які визначають зміст усіх видів діяльності. Такий підхід сприяє ефективності засвоєння знань дітьми на практиці, відповідає їхнім віковим можливостям.
      Діти разом із вихователем беруть участь в усіх міні-проектах, а "екородина" може включитися до програми в будь-який час і виконати будь-яку кількість проектів.
      У кінці кожного міні-проекту передбачається підбиття підсумків (проведення тематичного заняття, розваг, КВК тощо), до якого запрошуються батьки.
      Підсумком усього освітнього проекту "Збережемо рідну Землю!" є свято "День народження Землі", до якого готуються і діти, і батьки, і всі працівники дитячого садка. Головною подією на святі є посвячення дітей у звання "Маленький принц нашого міста". Це свято – підсумок роботи за рік маленьких принців і принцес, які дбають про чистоту й красу свого дому, дитячого садка, нашого міста. Представлені міні-проекти можуть мати варіації окремих підтем, різні заходи, форми й методи реалізації, змінюватись і доповнюватись новими екопроектами, екоакціями, актуальними на сьогодні.

Визначення процедур поточного контролю

      Поточний контроль реалізації освітнього проекту спрямовано на виявлення в дітей двох компонентів: інтелектуального (екологічні знання) та чуттєвого (ставлення до світу природи).
      Освітній проект передбачає сходинки росту – критерії засвоєння дітьми окремих знань та показники екологічної вихованості на початок і кінець року. Діагностичний інструментарій освітнього проекту передбачає:

Гіпотетичне експериментальне використання освітнього проекту

      Ми припускаємо, що використання методу екологічних проектів забезпечить запровадження кожним педагогом ДНЗ системи екопроектів у практичній педагогічній діяльності, залучить батьківську громадськість до активної співпраці у формуванні екологічної культури дошкільнят.
      Таким чином, наші діти зможуть на практиці використовувати отримані знання, мати елементарні уявлення, поняття про природне довкілля як середовище життєдіяльності та вплив різноманітних чинників на здоров’я; брати посильну участь в природоохоронній діяльності, піклуватись про найближче природне довкілля (у груповій кімнаті, на майданчику дитсадка, удома, у районі, місті); більше помічати й розуміти, емоційно відчувати, любити й берегти світ природи.

Апробація проекту

      Часткова перевірка реалізації освітнього проекту й поточний контроль знань дітей упродовж 4-х місяців (листопад–лютий) надає можливості стверджувати, що вихователі налаштовані на глибоке пізнання та впровадження методу психолого-педагогічного проектування.
      Аналіз діагностичних досліджень указує, що з листопада по лютий підвищився рівень позитивного ставлення дітей до світу природи, її естетичного сприйняття (листопад: в – 20,8%, д – 37%, с – 35,2%, н – 7%; лютий: в – 30%, д – 42%, с – 25,2%, н – 2,8%). Вихованці дитсадка також мають елементарні уявлення й поняття про природне довкілля як середовище життєдіяльності та вплив різноманітних чинників на здоров’я (листопад: в – 0%, д – 45,7%, с – 42,9%, н – 11,4%; лютий: в – 30%, д – 34,7%, с – 32%, н – 2,9%). Отримані результати дозволяють зробити висновок про позитивний вплив використання методу проектів у системі еколого-педагогічної роботи.

Самооцінка отриманого проекту і якісних результатів його експериментальної апробації

      Робота над створенням освітнього проекту надала можливості комплексно реалізовувати на практиці ряд педагогічних принципів: співпраця дітей і дорослих, урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей, дієвий підхід, актуалізація суб’єктивної позиції дитини в педагогічному процесі, взаємозв’язок педагогічного процесу з навколишнім середовищем.
      Часткова реалізація екологічного проекту в ДНЗ забезпечила створення й запровадження системи екологічної освіти дошкільнят, у якій представлено взаємозв’язок змісту, форм і методів екологічного виховання, їхню інтеґрацію з різними напрямами: валеологічним, музичним вихованням, із мовленнєвою, образотворчою, ігровою, трудовою та іншими видами дитячої діяльності.
      На нашу думку, буде доречним впровадити метод проектів в організації еколого-педагогічної роботи в групах раннього, молодшого, середнього дошкільного віку у формі сюжетно-рольової гри, яка передбачає розвинення сюжету казки (де головні дійові особи – діти) та конкретні практичні, особистісно й загальнозначимі справи.