Рівний доступ до якісної дошкільної освіти в умовах центру розвитку дитини

Освітній проект:

"Рівний доступ до якісної дошкільної освіти в умовах центру розвитку дитини"

Короткі інформаційні дані про групу авторів:

Матвєєва Ольга Іванівна, Центр розвитку дитини "Надія", кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст вищої категорії", нагороджена:

Почесною грамотою УО Запорізької міської ради (наказ міськУО 231 від 15.08.2001);
Грамотою УОН Запорізької міської ради (наказ міськУОН 458 від 11.10.2005);
Грамотою УОН Запорізької міської ради (наказ 12\з 05.02.2009).

Різник Тетяна Іванівна, Центр розвитку дитини "Надія", кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст вищої категорії", педагогічне звання – "Вихователь-методист", стипендіат премії міського голови, нагороджена:

Грамотою УОН Запорізької міської ради (наказ 458 від 11.10.2005);
Грамотою УОН Запорізької міської ради (наказ 12\з від 05.02.2009);
Грамотою УОН Запорізької облдержадміністрації (наказ 335 ОблУОН від 30.08.2006).

Кузь Ганна Володимирівна, Центр розвитку дитини "Надія", кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст вищої категорії", педагогічне звання – "Вихователь-методист", двічі стипендіат премії міського голови, нагороджена:

Грамотою ВО Шевченківської райадміністрації (наказ 26 § 1 18.02.2008);
Грамотою УОН Запорізької міської ради (наказ 12\з 05.02.2009);
Грамотою УОН Запорізької облдержадміністрації (наказ ЗОІППО 40-Д від 26.06.2006).

Аналіз, діагностика та оцінка поточного стану об’єкта проектування, виявлення в ньому недоліків, протиріч

Одним з основних принципів освіти в Україні є: доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою (Закон України "Про дошкільну освіту", Розділ І, ст. 6). Система роботи Центру розвитку дитини "Надія" з дітьми дошкільного віку, які не відвідують дошкільні навчальні заклади, орієнтується на реалізацію кінцевої мети дошкільної освіти – виховання життєздатної, самостійної, природної у своїй поведінці, життєво компетентної особистості, формування в дитини шкільної зрілості.
Аналіз освітньої ситуації в умовах центру розвитку дитини засвідчує деякі протиріччя щодо оптимального функціонування відповідно до статусу, у якому працює заклад уже п’ять років, а саме:

соціальний запит на дошкільну освіту батьків дітей, які не можуть відвідувати дошкільні навчальні заклади з різних причин, не відповідає спектру освітніх послуг у різних варіантах, які може запропонувати ЦРД "Надія" на сьогодні (ще не задовольняється в повному обсязі запит батьків на оздоровлювальні, корекційні послуги, роботу з обдарованими дітьми та дітьми раннього віку, ін.);
динаміка зросту відсотка охоплення дітей дошкільною освітою в ЦРД "Надія" не відповідає кількісному запиту батьків на освітні послуги (щорічно охоплення дітей дошкільною освітою зростає на 25%, але реальний запит складає 35–47% на різні освітні послуги);
вивчення "дошкільного мікрорайону" ЦРД засвідчило протиріччя між підвищеним запитом на освітні послуги для дітей відповідальних батьків та відсутністю будь-якого запиту на дошкільну освіту від сімей соціально вразливих та асоціальних категорій. У районі виокремлено групу дітей, які не отримують дошкільну освіту, а саме: діти циган – 1,0%; діти, які проживають у віддалених районах, – 1,5%; діти, батьки яких не вважають дошкільну освіту обов’язковою, – 0,5%; діти, що не відвідують ДНЗ за станом здоров’я, – 2%. Тому завданням ЦРД "Надія" відповідно до його статусу є пошук форм надання рівного доступу до якісної дошкільної освіти таким дітям, що відображено у змістовній частині проекту;
нові форми надання дошкільної освіти (групи короткотривалого перебування, додаткові освітні послуги) для дітей, які не відвідували дошкільні навчальні заклади, виникли стихійно як спосіб реалізації соціального запиту батьків та як заходи, що допомагали ЦРД виживати в існуючих умовах. Проте аналіз діяльності цих груп і послуг довів, що адміністрація й педагоги ЦРД зазнають деяких утруднень щодо наявності програмно-методичних матеріалів, нормативно-правового забезпечення, соціально-економічної підтримки тощо. Оптимальний режим їхнього функціонування й розвитку ще не відпрацьовано, немає теоретичних напрацювань і ґрунтовного досвіду. Для вирішення зазначених проблем було розпочато роботу над цим освітнім проектом. Нові умови функціонування ДНЗ як центру розвитку дитини вимагали створення нової програми розвитку закладу, яку покладено в основу цього освітнього проекту.

Аналіз наукових досліджень, теоретичне обґрунтування визначеної проблеми

      Згідно зі ст. 18 Закону України "Про дошкільну освіту", основним завданням дошкільної освіти є створення умов для здобуття дітьми дошкільної освіти; проведення експериментальної та інноваційної діяльності; прогнозування та забезпечення розвитку дошкільної освіти [2, с. 68–69].
      Як зазначав Президент України В. Ющенко: "…надзвичайно важливо створити рівні можливості для здобуття освіти кожною дитиною" [6, с. 5].
      Діти, які не відвідують дошкільні навчальні заклади, мають перебувати в полі зору органів управління освіти різних рівнів, які через запровадження соціально-педагогічного патронату повинні забезпечити облік усіх дітей дошкільного віку, подальше їхнє охоплення різними формами дошкільної освіти. Дошкільна освіта потребує урізноманітнення програм, систем і моделей дошкільної освіти. Про те, що якість освіти визначається на основі вимог державних стандартів освіти та оцінкою громадськості, наголошується і в Національній доктрині розвитку освіти Україні у XXI столітті [5, с. 4-6].
      Теоретична база цього проекту ґрунтується на працях російських та вітчизняних науковців (О. Запорожця, Л. Кожаріної, О. Кононко, С. Кулачківської та ін.) щодо розвитку особистості дитини в дошкільному віці, (К. Білої, І. Зязюна, К. Крутій, В. Лутая, М. Ляшенка, М. Поташника, П. Третякова, О. Савченко), щодо управління якістю освіти та реформування освітньої системи відповідно до суспільного замовлення, а також на матеріалах апробації нових форм організації дошкільної освіти, опублікованих у періодичній пресі.
      Науковим підґрунтям для створення цього освітнього проекту у вигляді Програми розвитку є роботи М. Поташника, П. Третякова та К. Білої. За М. Поташником: "Замысел программного управления состоит в том, чтобы подходить к планированию будущего как к разработке целостной системы действий с четко определенными, понятными для всех результатами, сбалансированными по ресурсному обеспечению. Программа должна стать нормативной моделью совместной деятельности группы людей. Ее основное назначение – стать средством интеграции усилий людей, действующих в интересах развития той системы, в которую они включены" [8, с. 190].
      К. Біла наголошувала на тому, що проектування управлінських структур проводиться з урахуванням розвитку процесу управління, а також розвитку педагогічних технологій та усвідомлення освіти як керованого процесу [7, с. 27].
      Як зазначено в роботах К. Крутій, об’єктами якості дошкільної освіти в ДНЗ, які можуть комбінуватися, є: діяльність (дитини, педагога, керівника); результат надання освітньої послуги; організація освітньої роботи; система роботи (оздоровлювальної, методичної тощо) [3, с. 74].
      Підвищення конкурентоспроможності кожного ДНЗ пов’язано з його здатністю задовольняти не тільки наявні, але й прогнозовані вимоги споживачів, вивчення яких має бути одним із напрямів діяльності в системі менеджменту якості й маркетинґу дошкільного навчального закладу (акції з вивчення соціуму, виявлення сімей і окремих дітей, які потребують соціального захисту, виявлення та індивідуальний супровід обдарованих дітей, дітей-інвалідів, дітей з особливими потребами) [4, с. 10].
      Аналіз робіт вищезазначених науковців свідчить про те, що існує певний досвід із проблеми забезпечення якісної дошкільної освіти всім дітям дошкільного віку. За новим трактуванням освіта визначається справді якісною, якщо дитина навчається й виховується на максимально можливому для неї рівні. Виходячи із цього завдання центру розвитку дитини, надати якісну освіту дітям за допомогою різних форм її здобуття та згідно з потребами дитини і можливостями сім’ї.

Список використаної літератури

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. – 1999. – 1. – С. 6-19.
Закон України "Про дошкільну освіту" // Нормативно-правове забезпечення управління закладів освіти. Частина друга. – Тернопіль: СМП “Астон”, 2002. – С. 61–82.
Крутій К.Л. Моніторинґ як сучасний засіб управління якістю освіти в дошкільному навчальному закладі: Монографія. – Запоріжжя: ТОВ "ЛІПС" ЛТД, 2006. – 172 с.
Кузьменко В. Педагогічний менеджмент у системі дошкільної освіти // Дошкільне виховання. – 5. – 2002. – С. 10.
Національна доктрина розвитку освіти України: Затв. Указом Президента України від 17.04.2002 р. 347/2002 // Освіта України. – 2002. – 23 квітня ( 33). – С. 4-6.
Огнев’юк В. Особлива місія дошкільної освіти // Дошкільне виховання. – 2006. – 4. – С. 3-7.
Третьяков П.И. Дошкольное образовательное учреждение: управление по результатам / П.И. Третьяков, К.Ю. Белая. – М.: Новая школа, 2001. – 304 с.
Управление развитием школы / Под ред. М.М. Поташника, В.С. Лазарева. – М.: Новая школа, 1995. – 464 с.

Ресурсне забезпечення проекту

      Апробація проекту відбувається на базі ЦРД "Надія" ВО Шевченківської райадміністрації, який розташовано в приміщенні 8-ми групової будівлі за типовим проектом. На сьогодні в закладі функціонує 14 груп різної спрямованості та режиму перебування, організовано роботу гуртків, студій; розроблено систему логопедичної допомоги дітям в умовах центру; діти з проблемами здоров’я отримують дошкільну освіту на основі соціально-педагогічного патронату; налагоджено функціонування консультпункту. ЦРД має достатню матеріальну базу, кваліфіковані кадри.
      Результати аудиту кадрової відповідності засвідчують, що більшість педагогів мають достатній та високий рівень кваліфікації, високий творчий потенціал: 69% педагогів мають вищу освіту, 4% (1 педагог) – незакінчену вищу освіту, інші – середню спеціальну. 16% педагогів ЦРД мають вищу категорію, 24% – першу, 19% – другу категорію. 5-ти педагогам присвоєно педагогічні звання. Відстежується тенденція щодо підвищення якісного рівня фахової підготовки педагогів за стажем роботи.
      Науковий консультант проекту – Байєр О.М., канд. психол. наук, старший викладач кафедри дошкільної та початкової освіти КЗ "ЗОІППО" ЗОР.
      Методична робота з педагогічними кадрами в ЦРД координується спеціалістом вищої категорії, вихователем-методистом Різник Т.І.
      Виконання Базового компонента дошкільної освіти в групах короткотривалого перебування різної спрямованості та освітніх потреб дітей і батьків забезпечується:

Державними програмами, затвердженими МОН України;
освітнім стандартом та предметними програмами, розробленими спеціалістами кафедри дошкільної та початкової освіти під керівництвом Крутій К.Л., доктора пед. наук, професора;
парціальними авторськими програмами (педагогами центру розроблено більше 13 авторських програм, які користуються попитом у колеґ і одержали позитивні відгуки науковців).

Усе це свідчить про те, що кадровий потенціал і накопичений педагогічний досвід у ЦРД “Надія” дає підстави для успішної реалізації проекту.
Правовим забезпеченням проекту є державні документи, законодавчі акти та нормативні документи, розроблені відповідно до потреб діяльності Центру різними фахівцями, серед яких: інструктивно-методичні листи Міністерства освіти і науки України: "Про організацію обліку дітей дошкільного віку" від 07.05.2007 р. 1/9-263, "Про організацію короткотривалого перебування дітей у дошкільних навчальних закладах" від 17.08.2005 р. 6121/9-431, "Про організацію та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах" від 06.06.2005 р. 1/9-306, "Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади" від 04.10.2007 р. 1/9-583, "Про здійснення соціально-педагогічного патронату" від 17.12.2008 р. 1/9-811, "Статут ЦРД" (затверджено рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради 22.04.2004 р. 130/1).

Усвідомлення мети проектування, прогнозування варіантів і ймовірності досягнення цілей

      Безпосередня робота над освітнім проектом відбувалася відповідно до Плану реалізації (що відображує мету проектування, прогнозування варіантів і ймовірності досягнення цілей) і Програми розвитку ЦРД "Надія" (що відбиває мету, завдання діяльності ЦРД на наступному етапі та структуру освітніх модулів Центру для надання рівного доступу до якісної дошкільної освіти дітям, які не відвідують ДНЗ із різних причин).
      Мета проекту: реалізація Програми розвитку ЦРД на основі нової моделі освітнього процесу, організованого на засадах особистісно-зорієнтованого підходу, передумов для максимального охоплення дітей дошкільною освітою; надання батькам більш доступних, різноманітних і якісних освітніх послуг; налагодження щільних зв’язків між дошкільною і початковою ланками освіти з метою підготовки дітей до навчання; відпрацювання нового механізму діяльності дошкільного навчального закладу як центру розвитку дитини.
      Прогнозування варіативності і ймовірності досягнення цілей дало змогу сформулювати гіпотезу проекту, а саме: розробка та впровадження в ході апробації проекту нормативно-правового та науково-методичного забезпечення діяльності центру розвитку дитини; що сприятиме: забезпеченню рівного доступу до якісної освіти шляхом поширення освітніх послуг для дітей, які не відвідують дошкільні навчальні заклади; вирішенню проблем управлінської діяльності; реалізації педагогічних ініціатив; оновленню змісту освіти і форм організації освітнього процесу; покращенню зв’язків між дошкільною та початковою ланками освіти з метою вибору індивідуального освітнього маршруту дитини.
      Це забезпечить:

поширення сфери освітніх послуг, що відповідають спектру батьківських запитів; залучення широкого кола батьків і дітей до нових форм здобуття дошкільної освіти; формування єдиного педагогічного й батьківського співтовариства періоду дитинства; підвищення якості життя, зміцнення сім’ї;
корекція стартових (соціальних і особистісних) можливостей дитини;
відкриття різнопрофільних груп короткотривалого перебування;
поширення оновленого програмно-методичного забезпечення для груп короткотривалого перебування, гуртків, студій та інших додаткових освітніх послуг серед інших ДНЗ;
введення в дію пакету нормативно-правових документів для управлінського складу ЦРД як оптимальної основи функціонування відповідно до чинного законодавства України;
розробка програм, методичних рекомендацій і посібників для педагогів і батьків з метою оптимізації освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі і вдома.

Визначення часової тривалості проекту

Роботу над реалізацією проекту розраховано на 3 роки. Реалізація завдань проекту відбувається поступово в декілька етапів.

Концептуалізація проектного педагогічного задуму

Педагогічний задум проекту реалізується за принципами, які ґрунтуються на ідеях гуманізації освіти як найважливішої умови вільного самопочуття дитини, її всебічного природного розвитку та становлення особистості як суб’єкта діяльності і суспільних відносин:

визнання кожної особистості як обдарованої й необмеженої у своєму всебічному розвитку відповідно до вікових особливостей;
забезпечення комплексного підходу до навчання й виховання як одного із засобів усебічного розвитку дошкільників;
співробітництво дитини й дорослого, заохочення всіх проявів самовираження дошкільника у специфічно дитячих видах діяльності;
створення педагогами умов для розкриття творчого потенціалу кожної дитини, її творчого "Я".

Оформлення цілісної програми освітнього проекту

Програма розвитку ЦРД "Надія" включає: аналіз стану освітньої системи в ДНЗ та концепцію майбутнього закладу, у якій чітко визначено завдання, місію, мету діяльності, етапи розвитку, управління ЦРД "Надія", кадрову політику, очікувані результати та критерії оцінки; сформульовано орієнтовну Модель випускника.

Планування

Відповідно до визначених завдань проекту буде забезпечено:

збагачення освітнього середовища для успішного становлення особистості дитини та охорони її здоров’я в ЦРД;
навчання, мотивація педагогічних кадрів із питань особистісно-орієнтованої освіти та підвищення мобільності кадрів (залучення до гурткової роботи, надання освіти дітям під СПП тощо);
поширення спектра освітніх послуг (групи короткотривалого перебування оздоровлювальної спрямованості, прогулянкові групи вихідного дня тощо);
розробку моделі психолого-педагогічного супроводу взаємодії ЦРД із батьками в різних формах співпраці в інтересах дитини;
створення системи корекційно-відновлювальної роботи в закладі;
добір найбільш оптимальних технологій для здійснення проекту відповідно до головної мети закладу;
експертизу та впровадження в освітній процес оновленого програмно-методичного забезпечення, відпрацювання його в єдиному взаємопов’язаному цілісному варіанті;
подальше відпрацювання якісного механізму здійснення СПП;
удосконалення технології індивідуального освітнього маршруту вихованців ДНЗ для розкриття творчого потенціалу дитини та можливості відстеження динаміки її розвитку.

Визначення процедур поточного контролю

Ефективність реалізації проекту, що впроваджується, оцінюється на основі:

щільного аналізу результатів якості освіти та особистісного розвитку дітей, які відвідують ЦРД, на основі створеної системи моніторинґу та успішної індивідуальної динаміки розвитку дітей під СПП (відображеної в картах розвитку);
надання можливості дітям продовжувати навчання в різних освітніх модулях у ЦРД, інших ДНЗ та ЗОШ на основі успішної адаптації та соціалізації;
суттєвого збільшення континґенту дітей у ЦРД;
самоаналізу діяльності всіх педагогів центру (що дає змогу педагогам впливати на процес висвітлення проблем та подальшого планування роботи щодо їхнього подолання);
результатів та висновків про процес функціонування закладу на основі контрольно-регулювальної функції та вивчення рівня задоволеності батьками щодо надання освітніх послуг.

Гіпотетичне експериментальне використання освітнього проекту

Цей проект частково реалізовано в ЦРД відповідно до його потреб. Розроблено методичне забезпечення для реалізації його складових. У подальшому планується розробка, модифікація та затвердження повного пакету для ефективної реалізації проекту в повному обсязі, який може бути використано іншими дошкільними навчальними закладами відповідно до їхніх запитів і статусу.

Апробація проекту

Для вирішення нових завдань виховання й розвитку дитини ЦРД бракує практичних матеріалів щодо оцінки якості освіти. Тому Програма розвитку Центру передбачає створення та апробацію технології контролю якості результатів освіти дошкільників, яку розроблено авторами проекту (на основі автоматичної обробки емпіричних даних діагностики якості освіти дітей).

Самооцінка отриманого проекту і якісних результатів його експериментальної апробації

      Управління Центром розвитку дитини "Надія" здійснюється відповідно до Програми розвитку, яка включає в себе вдосконалення діяльності всіх структурних підрозділів закладу і надає можливості працювати їм у певній взаємодії та ієрархічній підпорядкованості, що підвищує відповідальність та ефективність роботи кожного підрозділу окремо й управлінської діяльності в цілому.
      Означеними проблемами не вичерпується весь спектр нових аспектів навчально-виховної роботи, з якими довелося мати справу в ході апробації проекту. Кожний з учасників розширив та поглибив свої професійні знання, збагатився новим досвідом, відкрив для себе існування в освітньому просторі нормативних документів, науково-методичних розробок, інноваційних технологій. Це сприяло сходженню педагогів ЦРД на більш високий щабель особистісного та професійного становлення, поглибленню інтересу до інноваційної діяльності, перегляду світоглядної позиції, включенню педагогічної рефлексії, стало поштовхом до сприйняття творчості як норми педагогічної діяльності.
      Основними поточними результатами часткової апробації освітнього проекту ми вважаємо:

збільшення континґенту дітей за рахунок залучення їх до різних форм дошкільної освіти з урахуванням запиту батьків і можливостей дитини (від 150 вихованців у 2003 році до 200 дітей у 2008 році);
підвищення якості дошкільної освіти в групах короткотривалого перебування (зростання кількості випускників ЦРД із достатнім та високим рівнем підготовки до школи з 70% у 2007–2008 н.р. до 86% у 2008–2009 н.р.);
згуртування педагогічного колективу навколо цікавої та відповідальної справи та зростання педагогічної компетентності спеціалістів закладу в нових умовах роботи ЦРД, поширення спектра професійної діяльності та мобільності педагогів.