Становлення інформаційного суспільства важко уявити без використання електронних інформаційних ресурсів. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології є засобом широкомасштабного переведення накопичених людством відомостей та знань в електронну форму і створення принципово нових видів інформаційних ресурсів, до яких належать електронні бібліотеки (ЕБ). Реалізація технологій, що складають основу створення електронних бібліотек, надає широких можливостей для управління великими обсягами даних та їхнього опрацювання. Саме електронні бібліотеки на базі провідних університетів можуть стати підґрунтям формування в Україні нової інформаційної інфраструктури.

Матеріали цієї статті містять опис моделі сучасної електронної бібліотеки та приклад реалізації її складової (інституційного репозитарію) в середовищі Eprints.

Університети та науково-дослідницькі інституції в усьому світі активно планують та реалізують архіви власної наукової продукції. Крім того, сучасний Веб-механізм надає можливостей для своєчасного розповсюдження наукових знань [2]. У цьому контексті бібліотека постає як відкритий дослідницький інститут, в якому працівники спільно з читачами покращують сервіси бібліотеки, займаються інформаційним наповненням, створюють нову наукову інформацію тощо.

Підґрунтям ідеї створення сучасних ЕБ (бібліотеки Веб 2.0) є [3, с. 78]: доступ через веб-браузер та розширення можливостей бібліотек через взаємодію із зовнішніми сервісами; відкритість та безкоштовність програмного забезпечення бібліотечних сервісів; постійний розвиток замість циклів поновлень – це більше відповідає стрімкому руху інформаційних технологій; запозичення досвіду роботи в сучасному інформаційному полі з різних галузей науки, освіти, економіки, журналістики, видавничої справи тощо; залучення користувачів до поповнення бібліотечного фонду, проектування нових сервісів тощо.

Реалізацією ідеї бібліотеки Веб 2.0 в умовах університету може бути проектування та створення інституційного репозитарію як складової сучасної бібліотеки, оскільки інституційний репозитарій – це мережний сервіс відкритого доступу для зберігання, систематизації й управління цифровими колекціями інтелектуальних продуктів однієї чи кількох університетських спільнот та поширення цифрових матеріалів, створених інституцією чи її співробітниками.

З іншого боку, створення інституційногго репозитарію відповідає европейським тенденціям розвитку електронних бібліотек, про що свідчать Рекомендації Асоціації Європейських Університетів (2008) [3, с. 69], Ольвійська Хартія "Академічні свободи, університетська автономія та освіта" (2009), Проект "Електронна бібліотека України: створення Центрів знань в університетах України" (2009) та ін.

Прототипом реалізації розробленої моделі інституційного репозитарію ЕБ НУБіП України було обрано програмне середовище Eprints [4] – одну з найбільш широко розповсюджених систем, що використовується для формування й управління відкритими архівами та призначена для створення архівів наукових досліджень зі значним різномаїттям інформаційних ресурсів (наукові статті, звіти, дипломні та маґістерські роботи, автореферати, дисертації, монографії, навчально-методичні матеріали, матеріали наукових конференцій, результати експериментів тощо). На підтвердження такого вибору наведемо такі арґументи.

Цей програмний продукт відповідає основним вимогам до електронних бібліотек навчальних та наукових установ та організацій і дозволяє здійснювати: створення електронних архівів інформаційних ресурсів різного виду; забезпечення швидкого доступу до матеріалів електронної бібліотеки; надання результатів досліджень широкому колу користувачів; збереження результатів наукових досліджень; забезпечення обміну інформаційними даними на глобальному рівні.

Відкриті архіви, створені в середовищі Eprints, підтримують протокол обміну метаданими OAI-PMH (Open Archives Initiative – Protocol for Metadata Harvesting), що забезпечує глобальні послуги доступу та пошуку. Крім того, відкриті архіви, створені в середовищі Eprints, можна реєструвати та приєднуватись до глобальних збирачів даних, наприклад: всеукраїнський (http://oai.org.ua) чи міжнародний (http://www.opendoar.org/) портал збирання та пошуку метаданих. Вони надають глобальні послуги пошуку наукових публікацій для всіх зареєстрованих закладів (організацій).

Оскільки програмне забезпечення Eprints є вільно розповсюджуваним під ліцензією GNU, реєстрація провайдера даних в OAI також безкоштовна, аналіз можливостей та прикладів використання в бібліотеках різних навчальних закладів зумовив вибір саме цього програмного забезпечення для створення архіву (репозитарію) фондів ЕБ НУБіП України [1] та адміністрування доступу до нього [7].

Відповідно до розробленої структури інституційного репозитарію ЕБ НУБіП України (мал. 1) було здійснено добір необхідних ресурсів Eprints та створення рекомендацій щодо їхнього використання певними категоріями її користувачів [7]. На деяких аспектах створення та використання репозитарію, що становить колекцію електронних документів чи інших об’єктів (наприклад відео) та записів метаданих для їхнього опису, зупинимося докладніше.

Фонд інституційного репозитарію ЕБ НУБіП України є універсальним та містить електронні документи, що є за своїм змістом, типом та іншим характеристиками об’єктами бібліотечного збереження (книги, журнали, автореферати, дисертації тощо, в тому числі мультимедійні електронні видання).

За формою подання інформаційних даних та відомостей до фонду можуть бути включені як електронні аналоги друкованих видань, так і самостійні електронні видання, що не мають аналогів, зафіксованих на інших носіях. У фонді містяться видання, а також посилання на мережні ресурси (адреси, що вказують на фізичне місце розташування електронного документа в локальній мережі чи Інтернеті).

Фонд інституційного репозитарію містить такі види ресурсів:

• електронні видання (мультимедійні видання, програмні продукти тощо) навчально-методичного призначення, розроблені викладачами та співробітниками університету для організації навчального процесу в порядку виконання службового завдання, що є власністю НУБіП України;
• електронні видання навчально-методичного призначення, розроблені викладачами та співробітниками університету для організації навчального процесу в ініціативному порядку, які є власністю авторів;
• електронні аналоги (копії) друкованих видань, які видані викладачами та співробітниками університету згідно з планом видання університету і є його власністю;
• електронні видання – аналоги друкованих видань із фонду бібліотеки НУБіП України, створені із застосуванням методів сканування текстів;
• проблемно-орієнтовані бібліографічні та повнотекстові бази даних, створені та придбані бібліотекою;
• електронні колекції маґістерських робіт студентів університету;
• електронні видання матеріалів конференцій НУБіП та публікації електронних журналів університету.

Електронні видання, що складають фонд електронної бібліотеки, є об’єктами авторського права й охороняються законодавством України та Міжнародними конвенціями.

За ступенем доступності розрізняють матеріали: необмеженого мережного доступу (матеріали користувацького фонду, доступні через глобальну мережу); обмеженого доступу (матеріали користувацького фонду, доступні через локальні та корпоративну мережі); обмеженого автономного доступу (резервні копії друкованих видань співробітників університету та сторонніх авторів, які є дублетними по відношенню до матеріалів користувацького фонду ЕБ НУБіП України); матеріали закритого доступу – депозитарій.

Функціонування фонду здійснюється відповідно до Положення про фонд ЕБ НУБіП України. Згідно з Положенням, джерелами формування фонду визначені такі: оцифровка видань, що зберігаються у фондах бібліотеки, кафедр університету та ін.; добір електронних видань, що вільно розміщуються в Інтернеті; добір видань на переносних (зовнішніх) електронних носіях (CD-ROM та ін.); надходження електронних документів від авторів / правовласників (купівля чи отримання за обміном) тощо.

Створювати відкритий науковий архів можна двома способами – коли цим займається безпосередньо редакція, що випускає, наприклад, електронні видання з відкритим доступом за аналогією з друкованими виданнями, чи коли самі автори самостійно вносять свої статті до архівів [5], цей процес називається самоархівуванням. Однак у будь-якому випадку вносити електронні документи може лише зареєстрований користувач.

У середовищі Eprints можна виділити чотири групи користувачів: звичайні користувачі (читачі), редактори, депозитори та адміністратори. Залежно від типу зареєстрованого користувача сторінка користувача матиме різний зовнішній вигляд, відповідно і надається більше чи менше сервісів.

На власній сторінці користувач може вводити записи в Eprints. При створенні елемента потрібно вказати тип документа та заповнити пропоновані поля для формування метаданих, що описують ці документи. По завершенню заповнення метаданих запис переміщується в редакційний буфер, де він перебуває до того часу, поки його опрацьовує редактор.

Для організації цільового пошуку матеріалів репозитарію в середовищі Eprints передбачено такі можливості:

• зручна організація базового пошуку за такими групами метаданих як: автор, опис, дата внесення, депозитор, редактор, назва; та розширеного, за допомогою якого можна реалізувати запит за окремими даними (наприклад: назва, автор, резюме, ключові слова, предметний класифікатор, тип публікації тощо).

В обох випадках є можливість упорядкування результатів пошуку за роком видання, автором чи назвою.

• визначення полів для перегляду документів. За замовчуванням це – рік та предметний класифікатор. Сторінки перегляду створюються сценарієм автоматично;
• перегляд нових надходжень за останній тиждень; повідомлення про нові надходження може бути виконано за протоколом RSS;
• організація зовнішнього пошуку, оскільки дотримання стандартних форматів даних при депонуванні документів дає можливість їхньої індексації пошуковими машинами (наприклад Google);
• організація підписки на нові надходження за визначеними темами та отримання щоденних повідомлень для зареєстрованих користувачів.

Для реалізації цієї можливості на сервері має працювати поштовий домен.

На завершення слід зазначити, що досвід роботи зі створення, наповнення та організації доступу до матеріалів інституційного репозитарію НУБіП України дає підстави для визначення переваг:

використання системи Eprints (мал. 2);

• реалізації основних функцій електронної бібліотеки, зокрема: інформаційної, що спрямована на необхідність задоволення потреби в інформаційних даних різних категорій користувачів за різними галузями знань; просвітницької, в тому числі за рахунок популяризації книг, монографій та інших документів, які відносяться до галузі біоресурсів і природокористування; науково-дослідної, що спрямована на сприяння глибокого вивчення даних щодо створення та безпеки біоресурсів, як нашої країни, так і світу в цілому, науковими співробітниками, викладачами університету та відповідними фахівцями, в тому числі за рахунок надання дисертацій та можливості якісно нового вивчення рукописних матеріалів; освітньої, в межах якої здійснюється підтримка як формальної, так і неформальної освіти шляхом надання не лише навчальних на наукових інформаційних джерел, але й необхідної додаткової літератури у вигляді авторитетних монографій;
• підвищення загального рівня наукових досліджень університету за рахунок організації доступу до міжнародних інформаційних ресурсів та забезпечення можливості самоархівування наукових робіт;
• стимулювання приєднання до європейських та світових наукових спільнот, реальної інтеґрації наукового знання та його практичного застосування.

Загалом до суттєвих характеристик інституційних репозитарів можна з упепненістю віднести орієнтацію на споживача, а не на контент, універсальність, співробітництво, можливості на безкоштовній основі будувати динамічні спільноти знань.

ЛІТЕРАТУРА

1. Електронна бібліотека НУБіП України. – http://elibrary.nubip.edu.ua (10.03.2010)
2. Сурмін Ю.П. Майстерня вченого : підручник для науковця / Ю.П. Сурмін. – К. : Навчально-методичний центр "Консорціум з удосконалення менеджмент-освіти в Україні", 2006.
3. Шрайберг Я.Л. Бібліотеки в електронному середовищі і виклики сучасного суспільства / Я.Л. Шрайберг // Вища школа. – 2009. – N 8. – С. 60–83.
4. Open Access and Institutional Repositories with EPrints http://www.eprints.org (10.03.2010)
5. Eprints Open Access http://www.eprints.org/openaccess (10.03.2010)
6. Gutteridge C. EPrints 2.3 Documentation. October12, 2005. http://www.eprints.org/documentation/tech/eprintsdocs.pdf (10.03.2010)
7. Institutional Repositories: Staff and Skills Set / Mary Robinson. – 2008. – http://www.sherpa.ac.uk/documents/staffandskills2008.pdf (10.03.2010)