Надія Букрєєва, Ольга Гапон

 

СТВОРЕННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ)

 

Постановка проблеми. Система дошкільної освіти переживає період переходу від використання єдиної освітньої програми до роботи з дітьми за варіативними програмами і технологіями в контексті методології розвивального навчання. У цих умовах передбачається створення в кожному дошкільному закладі своєї моделі організації освітнього процесу, виходячи з реального потенціалу колективу, дітей, батьків, виробляється свій алґоритм діяльності щодо створення здоров’язбережувальної системи. Такий підхід підводить кожного дорослого учасника цього процесу до осмисленої і грамотної реалізації здоров’язбережувальних освітніх технологій.

Мета статті — обґрунтування здоров’язбережувальної системи в умовах дошкільного навчального закладу як однієї з умов забезпечення якості дошкільної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розробка побудови здоров’язбережувального середовища дошкільних навчальних закладів забезпечує створення комплексу проектів, спрямованих на зміцнення і збереження здоров’я дитини, її всебічний гармонійний розвиток. Основними причинами зниження здоров’я дітей є не тільки результати тривалої несприятливої дії соціально-економічних чинників, але й низки педагогічних чинників, таких, як-от:

  • стресова тактика авторитарної педагогіки;
  • інтенсифікація навчального процесу (постійне збільшення темпу і обсягу навантаження);
  • ранній початок дошкільного систематичного навчання;
  • невідповідність програм і технологій навчання функціональним і віковим особливостям дітей, недотримання елементарних фізіологічних вимог до організації освітнього процесу;
  • недостатня кваліфікація педагогів із питань охорони здоров’я дитини;
  • масова неграмотність батьків із питань збереження здоров’я дітей;
  • часткове руйнування служб шкільного лікарського контролю за здоров’ям дітей дошкільного віку в умовах НВК.

Результати власних досліджень. Для збереження і зміцнення здоров’я дітей необхідна науково обґрунтована система заходів, що спрямована на поліпшення медичного, психологічного і педагогічного супроводу дитини в розвивальному освітньому середовищі дошкільних навчальних закладів. Раціональний режим, перш за все, передбачає чітке чергування різних видів діяльності і відпочинку дітей упродовж доби і реґламентацію різних видів діяльності.

Основне завдання педагогічних колективів ДНЗ N 5 і 7, що працюють як обласні експериментальні майданчики кафедри дошкільної освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти з 2005 року, — це створення і використання здоров’язбережувальної і здоров’язміцнювальної системи через упровадження комплексного медико-психолого-педагогічного супроводу дитини в дошкільних закладах. Головним завданням педагогів цих ДНЗ є формування в батьків глибокого переконання у величезній ролі сім’ї в справі освіти дитини, переконання, що тільки єдність сімейного і суспільного виховання дає належний виховний ефект.

Педагогічні колективи експериментальних майданчиків зацікавлені в тому, щоб у сім’ях вихованців завжди були добрі відносини, взаєморозуміння, щоб діти відчували захищеність, турботу і любов батьків.

Це спонукає нас шукати дієві засоби педагогічної освіти, нові форми дії із сім’єю, а також нетрадиційні шляхи формування інтересу до педагогічної співтворчості. Усвідомлюючи важливість проблеми збереження і зміцнення здоров’я дітей, їхнього розвитку в дошкільному віці, у ДНЗ N 5, 7 створено певну система роботи в цьому напрямі.

Здійснювати комплексний підхід до збереження і зміцнення здоров’я дітей допомагає використання педагогами таких здоров’язбережувальних технологій:

  • організаційно-педагогічних;
  • медико-гігієнічних;
  • фізкультурно-оздоровлювальних;
  • екологічних;
  • безпеки життєдіяльності.

Кожним дошкільним закладом вироблено свій алґоритм діяльності з упровадження зазначених технологій.

Для реалізації програм і виконання окреслених завдань поетапно створювалися необхідні умови. На території ДНЗ посаджено різні дерева і чагарники, оформлено екологічну стежинку, що складається з алеї, стежки здоров’я, аромофітоцидної поляни, ділянки лісу й мурашника.

Особливу увагу в роботі надається адаптаційному періоду під час вступу малюка до дошкільного навчального закладу. Медичне спостереження за дітьми починається з моменту їхнього відвідування закладу. Ураховуючи, що в основному хворіють діти, які щойно поступили, частина з них потребує спеціальних оздоровлювальних і деяких лікувальних заходів. Ця група дітей береться на контроль. У дошкільних закладах для них створено спеціальний режим і, за необхідністю, з урахуванням індивідуального підходу, проводиться оздоровлення.

Лікувально-профілактичні заходи, а також поліпшення підготовки дітей до дошкільних навчальних закладів сприяли тому, що в основної кількості дітей період адаптації відбувається в легкій формі.

Медичні сестри ДНЗ працюють у тісному контакті з педагогами. Вихователі груп проводять спостереження та оцінку нервово-психічного розвитку дітей, які занотовуються в індивідуальні карти дошкільників. Отримані дані аналізуються, фахівці пропонують рекомендації. У кожній групі ведеться педагогічний щоденник за програмою “Здорова дитина”.

Важливу роль у зміцненні здоров’я дітей відіграють умови для правильної організації харчування в дошкільних закладах. Харчування є раціональним, збалансованим. За основу прийнято десятиденне меню, у якому введено норми з підвищеним вмістом продуктів, багатих білками, мінеральними речовинами й вітамінами.

У дошкільних закладах є добре оснащені методичні кабінети. Основними  формами роботи з педагогічними кадрами є проведення семінарів-практикумів, круглих столів, колективних переглядів занять, педагогічних фестивалів тощо.

Створення фізкультурно-оздоровлювальної роботи охоплює такі групи заходів:

еколого-гігієнічні: вологе прибирання, наскрізне провітрювання, забезпечення норм освітлення, а також необхідного температурного режиму, добір кімнатних рослин, що поглинають шкідливі хімічні речовини, використання іграшок з екологічно безпечного матеріалу, екологічно чисте оточення для ігор і відпочинку;

фізкультурно-оздоровлювальні: ранкова гімнастика, фізкультурні заняття, рухові ігри і вправи на прогулянці, гімнастика після сну, загартування, фізкультурне дозвілля, дні здоров’я, фізкультурні свята, піші прогулянки, масаж і самомасаж, використання фітотерапії тощо;

психогігієнічні: психогімнастика, оголошення хвилин тиші, використання музики та релаксації під час засинання, проведення тренінґу на релаксацію в ігровій формі тощо.

З метою ефективного вирішення завдань комплексного супроводу дітей педагогічні колективи експериментальних майданчиків ведуть пошуки оптимальних форм взаємодії з батьками. Необхідною умовою для вирішення поставлених завдань є вдосконалення взаємодії колективу дошкільних навчальних закладів і сім’ї. Колективи ДНЗ разом із науковим керівником і науковими консультантами експериментальної діяльності розробили модель оптимального рухового режиму і оздоровлення дітей, яка підрозділена на етапи і складається з 4-х блоків.

I блок — оздоровлювальна робота.

Основне завдання: збереження і зміцнення здоров’я дітей, проведення профілактичної роботи, розробка гнучких режимів з урахуванням біоритмічного профілю дитини, питання правильного харчування, методика гнучкої адаптації дитини до дошкільного навчального закладу і початкової школи, оздоровлювальні методики і технології, оздоровлювальні заходи (заняття плаванням, сеанси релаксації, казкотерапія, пісочна терапія, гартування тощо).

II блок — фізичне виховання.

Завдання блоку: забезпечення повноцінного фізичного розвитку дитини. Цей блок охоплює:

  • індивідуальне обстеження дітей;
  • завдання і зміст культурно-гігієнічних навичок;
  • знання про власний організм, про охорону здоров’я;
  • залучення дитини до рухової культури (фізкультурні заняття, годинник дозвілля, дні здоров’я, спортивні змагання, свята; рухові ігри, заняття на спортивних снарядах, тренажерах — розвиток у дитини інтересу до різних видів спорту);
  • становлення в дитини спрямованості до самовдосконалення, розвиток упевненості в своїх силах, виховання вольових якостей.

III блок — психічне здоров’я дітей.

Завдання: діагностика розвитку особистості дитини, виявлення психолого-педагогічних причин порушень, організація профілактичних заходів.

Перші три блоки — це робота з дітьми.

IV блок — взаємодія із сім’єю.

Завдання: спадкоємність і взаємозв’язок сімейного і суспільного виховання.

Проведене багатократне анкетування, бесіди з батьками виявили три групи батьків:

  • батьки знають, як займатися фізичним вихованням своїх дітей і роблять це регулярно (за підсумками опитування ця група найчисленніша — 69 %);
  • батьки хочуть займатися, не мають достатніх знань з фізичного виховання (21 %);
  • не хочуть і не вміють (10 %).

Виокремивши три групи батьків, вибрано і напрям роботи з ними, залежно від їхнього рівня підготовленості. Фахівці ДНЗ, які працюють в експериментальному режимі, використовують такі форми роботи з ними:

  • консультативну;
  • навчальну;
  • практичну (організація сумісних походів, свят, змагань тощо).

Усю роботу націлено на залучення батьків до фізичного виховання дітей. Педагоги дошкільних навчальних закладів використовують і упроваджують у практику варіативні програми, інноваційні технології і методики, в основі яких лежить особистісно-орієнтована модель взаємодії з дитиною, урахування стану її здоров’я і рівня фізичної підготовленості. Вихователі в побудові освітнього процесу із фізичного виховання використовують нетрадиційні підходи до організації фізкультурно-оздоровлювальних заходів. Це — нові способи організації дітей, індивідуальний підхід до кожної дитини, розумний розподіл навантаження, урахування рівня рухової активності, використання нестандартного устаткування, що дозволяє урізноманітнити заняття із фізичної культури, підвищити інтерес дітей до занять, вирішувати оздоровлювальні завдання.

Педагоги, які працюють на експериментальних майданчиках, розуміють, що здоров’я багато в чому визначається психічним станом, сприятливим психологічним кліматом — це основа повноцінного здоров’я дитини.

Кожний тиждень у дошкільних закладах починається з ранкових зустрічей, основною метою яких є створення психологічного комфорту й радісного настрою в дітей на наступний день через сприйняття природи як живої істоти, здатної засмучуватися й радіти.

Побут у дошкільних закладах організовано так, щоб діти мали нагоду вправлятися в навиках гігієни і самообслуговування, щоб увесь розпорядок дня в групах давав можливість дітям одержувати необхідні знання про свій організм, про здоров’я.

У ДНЗ створено умови для фізичного розвитку дітей дошкільного віку. Є фізкультурна зала, фізкультурні куточки в групах, куточки релаксації, два спортивні майданчики на вулиці. Систематично відбувається поповнення фізкультурного інвентарю і устаткування в спортивній залі і групових кімнатах, складено каталог спортивного інвентарю й устаткування, є нестандартне устаткування.

Фізкультурно-оздоровлювальна робота проводиться в тісній співпраці інструкторів із фізичного виховання з медичними працівниками дошкільних навчальних закладів, педіатрами, вихователями груп.

Основною формою роботи з дітьми залишаються заняття, нестандартні підходи до їхньої організації і проведення. Так, фахівці дошкільних навчальних закладів проводять заняття спеціалізованої дії, фізкультурні заняття босоніж, рухові ігри і вправи на вулиці, пальчикові вправи, дихальну гімнастику.

Раціонально організована рухова активність є могутнім оздоровлювальним засобом для дошкільника. За даними моніторинґу (червень 2007 року), завдяки використанню різних засобів фізичного виховання з урахуванням індивідуального підходу, вдалося добитися позитивної динаміки у 75 % дітей, 87,4 % дітей поліпшили показники фізичної підготовленості.

Поєднання методів оздоровлення дозволяє добитися швидкої адаптації дитини до умов ДНЗ, до 58 % знижується загальна захворюваність, загострення хронічних захворювань, пропуски із хвороби. У своїй роботі з профілактики порушень постави фахівці дошкільних навчальних закладів використовують симетричні вправи, оскільки вони не вимагають складних біомеханічних деформацій опорно-рухового апарату, що знижує ризик помилкового застосування. Залучати дитину до постійного контролю за положенням тіла необхідно якомога раніше. Виправлення дефектів постави завжди більш важке, ніж їхнє попередження. З метою профілактики порушення постави фізичні вправи приносять велику користь тоді, коли їх проводять у групах, комплектованих з урахуванням віку і фізичного розвитку дітей.

Цілеспрямований добір і використання комплексу фізичних вправ служать ефективним засобом в корекції і реабілітації дітей, які мають порушення постави і відхилення в психомоторному розвитку.

Система загартування дітей дошкільного віку, що охоплює поєднання полоскання горла і вмивання холодною водою, спрямованих на окремі частини тіла, на фоні різної рухової активності, дозволила істотно поліпшити функцію терморегуляції, понизити рівень гострих респіраторних захворювань дітей, зменшилося число днів, пропущених однією дитиною.

Створено екологічні кімнати, в яких зібрано дидактичний і наочно-ілюстративний матеріал для дітей, дібрано велику колекцію кімнатних рослин (близько 70 видів) відповідно до їхнього призначення (пізнавального, оздоровлювального, естетичного); виготовлено макети різних співтовариств, макет екомістечка, екологічна башта. Оформлено екологічні ігри, зібрано гербарії рослин, організовано гурткову роботу “Юний еколог”. В екологічній кімнаті відведено місце для міні-музею, в якому проводять екскурсії юні екскурсоводи. Основними експонатами музею є незвичайні речі, привезені з різних місць співробітниками дошкільних навчальних закладів і батьками.

Виокремлено куточок фітобару, в якому діти в осінньо-весняний період одержують фіточаї, дібрано аромофітоматеріали (у декоративних мішечках зашито ароматичні трави). Регулярно проводяться лікувально-профілактичні заходи: в осінньо-весняний період діти одержують полівітаміни, дріжджові напої; щодня здійснюється С-вітамінізація третього блюда.

У кожній групі дошкільних навчальних закладів оформлено природознавські центри, в яких дібрано матеріали для пізнавально-практичної діяльності дітей, безліч кімнатних рослин, календарі природи і календарі спостережень.

“Здоров’я тобі, малюку!” — це програма формування, профілактики і корекції здоров’я дітей дошкільного віку, яку розроблено в 2003 році, апробовано і впроваджено в освітній процес протягом чотирьох років. Програма інтеґрує в освітньому процесі засоби, методи і прийоми здоров’язбереження. Новизна програми — у використанні нетрадиційних методів оздоровлення і профілактики. Усі заходи щодо оздоровлення дітей, ненав’язливо, у формі гри або режимних моментів вплетено в розпорядок дня дітей удома і в дошкільних закладах. Отже, програма містить матеріали, корисні та цікаві для педагогів, батьків і дітей.

Мета програми: розвинути і зміцнити здоров’я дитини через формування в неї мотивації на здоровий спосіб життя і позиції творця свого здоров’я і здоров’я тих, хто оточує.

Ця мета реалізується через низку завдань, що мають практичну спрямованість:

  • надання оздоровлювальної спрямованості всієї організації життєдіяльності дитини в дошкільних закладах через використання здоров’язбережувальних технологій, методик і програм;
  • формування валеологічного світогляду в педагогічному процесі і повсякденному житті в тісній співпраці з дорослими, педагогами, батьками, медиками;
  • вироблення в дітей дошкільного віку вмінь і навичок мобілізації внутрішніх резервів свого організму; через пізнання.

Програма складається з шести частин:

У першій частині визначено концептуальні підходи створення програми. Друга частина “Гігієна”. У ній розкриваються проблеми профілактики захворювань, чинники, що сприяють збереженню психічного і фізичного здоров’я. Виховання “духовної постави” як духовного початку багато в чому визначає фізичне здоров'я людини. Епіграфом до цієї частини програми є слова “Здоровий дух, здорові думки, здорове тіло”.

Третя частина “Терапія” має 6 розділів: 1 розділ “Естетотерапія”; 2 розділ — “Ігрова терапія”; 3 розділ — “Бібліоказкотерапія”; 4 розділ — “Природотерапія”; 5 розділ — “Сміхотерапія”; 6 розділ — “Рефлексотерапія”. 

1 розділ “Естетотерапія”. У ньому розкривається вплив на організм людини різних видів мистецтва.

Музика у всі століття використовувалася як засіб корекції, різних емоційних відхилень, відновлення первинної гармонії душі і тіла. Музика позбавляє від тих недуг, які непідвладні лікарям.

Імаготерапія — мистецтво театрального уявлення (від грецького імагос — образ). Механізм лікувальної дії ігрової терапії визначається як явище катарсису (очищення від надлишку негативної енергії, що нагромадилася). Під час театрального уявлення психоемоційна розрядка відбувається як у акторів, так і в глядачів.

Арт-терапія — малювання, ліплення, декоративно-прикладне мистецтво. Особливо показана арт-терапія гіперактивним, розгальмованим, агресивним дітям.

Кінезотерапія — оздоровлення за допомогою різних рухів під музичний супровід: ритмічна гімнастика, ритмік-бол.

Хореографія — один з ідеальних варіантів відновлення пружності й сили м’язових тканин, оскільки використовує різноманіття різних рухів.

2 розділ “Ігрова терапія”. У реалізації програми гра є основним видом діяльності дошкільника. Шлях до душі дитини лежить через гру.

3 розділ “Бібліоказкотерапія”. Бібліотерапія — аптека для душі, робить благотворний вплив на психоемоційну сферу дитини. Народна казка — енергетичний захист дитини, вона посилює енергетику дітей. З казки до дитини на підсвідомості входить алґоритм здорових відносин між людьми у всіх життєвих ситуаціях.

4 розділ “Природотерапія”. Охоплює використання природних чинників: сонце, повітря, вода, земля.

5 розділ “Сміхотерапія”. Учені довели, що сміх є могутнім терапевтичним чинником. Сміхотерапія допомагає успішно лікувати хронічні захворювання. У роботі з дітьми використовуються жарти-хвилинки, гумористичні розповіді, театральні постановки, міні-сміхопанорами.

6 розділ “Рефлексотерапія”. У програму включено рефлексотерапію — масаж активних точок, розташованих на пальцях рук, вушних раковинах, на стопах ніг, на обличчі.

IV частина “Психомасаж”.

Пластичний масаж зі спілкуванням мають дуже важливе значення: формують тілесну самосвідомість і довір’я до людей, дають можливість співвіднести слово з тактильним відчуттям.

V частина “Оздоровлювальні гімнастики”.

Звукова гімнастика — це своєрідний звуковий вібромасаж. Педагоги дошкільних навчальних закладів застосовують спеціальні набори звуків для вібромасажу мозку, серця, печінки, нирок, кісток тощо. Звуком можна чистити судини, підвищувати або знижувати тиск, поліпшити роботу зору.

Рефлексотерапія — пальцевий точковий масаж і самомасаж. Спочатку прийоми самомасажу засвоюють дорослі, а потім показують їх дітям: малюки дво-, трирічного віку під вірші можуть виконувати самомасаж рук, вух, носа.

Пальчикова гімнастика або йога — своєрідний подарунок далекої Індії для оздоровлення. На руках розташовано дивні енергетичні канали, пов’язані зі всією функціональною системою. Виконуючи ті або інші композиції пальців, (мудру) замикаються енергетичні канали, викликаючи потрібний лікувальний ефект.

Гімнастика розуму — виконання простих рухів і вправ допомагає дітям будь-якого віку розкрити ті можливості, які закладено в нашому тілі. 5-7 хв. занять дають високу розумову енергію.

VI частина “Оздоровлювальний біг”.

До режиму дня включено оздоровлювальний біг, який сприяє розвитку витривалості. Необхідно зазначити, що використання в оздоровлювально-профілактичній роботі з дітьми програми “Здоров'я тобі, малюку!” має декілька якісних моментів: позитивний вплив на психофізичне здоров’я дітей, розвиток і саморозвиток, а також вона не вимагає великих фінансових витрат. Усі методи оздоровлення, запропоновані в програмі, лояльні до дитини і враховують її особистісні показники.

Проведений моніторинґ здоров’я дітей показав, що впровадження в освітній процес програми “Здоров’я тобі, малюку!” та інноваційних здоров’язбережувальних технологій позитивно впливає на психофізичне здоров’я дітей.

У дошкільних закладах N 5, 7 м. Дніпрорудне за останні два роки простежується тенденція до зниження захворюваності. Це очевидно за наявністю таких показників:

  • кількість днів, пропущених однією дитиною за хворобою;
  • інфекційні захворювання;
  • кількість дітей, що часто і тривало хворіють.

У ДНЗ, що працюють в експериментальному режимі, створено також службу психолого-педагогічного моніторинґу, в якій є декілька функціональних груп: спостереження і збору інформації;  аналітико-діагностична; планування і контролю.

Створюючи здоров’язбережувальне середовище, педагоги дошкільних навчальних закладів керувалися потребами дітей, які визначалися в ході діагностики стану здоров’я, фізичного і рухового розвитку.

Своєчасним виявилося проведення медико-психолого-педагогічного моніторинґу фізичного виховання і здоров’я дітей. Він робить зрозумілою і прозорою мету майбутньої роботи, висвітлює успіхи кожного педагога в забезпеченні здоров’я дітей, а головне — дозволяє консолідувати зусилля в пошуку оптимальних методів оздоровлювальної діяльності.

Висновки. Отже, вибудовується картина здоров’я і фізичного розвитку кожної конкретної дитини, що дозволяє визначити як індивідуальний план лікувально-профілактичних заходів, так й індивідуальну програму корекції фізичного і психомоторного розвитку, якості фізичної підготовленості. Усі отримані дані про дітей зводяться вихователем в єдину картку здоров’я дітей у кожній віковій групі та в дошкільних закладах у цілому.

Виявлення причин відхилень та їхніх наслідків, вироблення необхідних рекомендацій з організації діяльності проводиться завідувачами дошкільних закладів спільно з представниками служби моніторинґу на медико-психолого-педагогічному консиліумі. Відповідальність за організацію, проведення педагогічного контролю й оформлення документів обов’язкової звітності покладається на інструктора із фізичної культури. Моніторинґ фізичної підготовленості дітей введено з метою підвищення ефективності системи фізичного виховання.

У тісній взаємодії з оздоровлення дітей працює дошкільний заклад і початкова школа. Перед педагогічними колективами закладів освіти стоїть проблема закріплення соціальних норм здоров’я, усвідомлення здоров’я як загальнолюдської цінності, тому необхідний пошук нових підходів до оздоровлення дітей, що базуються на аналізі чинника зовнішніх дій, моніторинґу стану здоров’я кожної дитини, урахуванні й використанні особливостей її організму, індивідуалізації профілактичних заходів, створенні певних умов.

Наявність достатньої рухової активності, загартувальних процедур, фізкультурних занять, організація санітарно-гігієнічного режиму позитивно вплинули на стан здоров’я дітей. За останні два роки показники стану здоров’я й захворюваності практично стабільні. Аналіз стану здоров’я дітей довів, що скоординована робота медичних працівників, педагогів і батьків сприяє зменшенню числа випадків захворюваності дітей.

РЕЗЮМЕ

В статье предложен анализ двухлетней работы экспериментальной площадки по проблемам сохранения и укрепления здоровья детей дошкольного возраста. Программа, которая реализована в дошкольных учреждениях, является адаптированной для различных условий и регионов Украины.

Ключевые слова: укрепление и сохранение здоровья, дети дошкольного возраста.

RESUME

In the article the analysis of two-year work of experimental ground on the problems of saving and strengthening of health of children of pre-school age is offered. The program which is realized in pre-school establishments is adapted for different terms and regions of Ukraine.

Keywords: strengthening and saving of health, children of pre-school age.